xcounter
Calendar Icon

День вишиванки

День вишиванки
Державне свято
В цьому році святкували 16 травня

Це свято широко відзначається далеко за межами України. Вишивка об’єднує українців по всьому світу

Всесвітній День вишиванки святкується щороку третього четверга травня.

Батьківщина свята вишиванки – Чернівці. А почалося все з дуже милою ініціативою мерії цього міста, яка започаткувала традицію дарувати всім малюкам, народженим цього дня, вишиті сорочки.

Потім кілька студентів та викладачів Чернівецького національного університету домовилися в один із днів одягнути вишиванки та прийти до них до університету. Це сталося у 2006 році на пропозицію студентки історичного факультету Лесі Воронюк.

Приклад студентів з Чернівців наслідували учні інших ВНЗ по всій країні. Свято перетворилося на всеукраїнське, а потім і на всесвітнє.

Нині у День вишиванки традиційну українську сорочку одягають у багатьох країнах світу: у дитсадок, школу, а також студенти, викладачі. Цю традицію наслідують і офісні працівники, а також службовці сфери послуг. Вишивка стала ТРЕНДОМ!

До свята приєднуються українці, які працюють чи навчаються за кордоном, а також українська діаспора. Прийнято проводити марші вишиванок та конкурси найкращого національного костюма.

День української вишиванки спрямований на збереження історії, національної культури та традицій.

Різноманітність вишитих візерунків на українському національному одязі вражає: вони є унікальними для кожного регіону країни, несуть смислове навантаження і є символами добра, багатства, краси, здоров'я, а також оберегом від злих духів.

Історія вишивки

Геродот, який жив до нашої ери, писав, що Скіфи (які тоді мешкали на території сучасної України) носили традиційний одяг, який був прикрашений вишивкою. Також арабські купці згадували про русів, що носять вишиті шати.

Різні геометричні візерунки - це таємні символи, секретний код, який тісно пов'язаний зі слов'янською міфологією.

Значення візерунків на вишиванці

  • Вишитий візерунок на сорочці (а потім і на сукні) століттями вдосконалювався. Застосовувалися різні кольори та техніки для окремих регіонів.
  • Таким чином, за візерунком можна було зрозуміти, з якої місцевості людина. Вишивка стала не лише елементом декору, а й способом ідентифікації.
  • Українці надавали візерункам на сорочці магічного значення: це був свого роду оберег, який захищав людину від зла та поганого ока.
  • Вишивалася сорочка, в основному, коханими та рідними людьми: матір'ю, дружиною чи сестрою. Людина, яка йшла надовго з дому на війну або у торговельних справах, носила на собі шматочок будинку: одяг, який вишивали з молитвою та любов'ю.
  • Також вишивка говорила про статус власника: чим багатший візерунок, чим дорожче полотно і нитки, тим вище статус людини, яка її носить.

Всі свята