Бізнес-бойкот, або Що впливає на темпи виходу іноземних компаній з рф?

18.05.2022 10:33 (Оновлено 18.05.2022 в 10:33)

Константин Голубцов, джерело: «Facenews»

R&D центр YouControl оцінив темпи виходу іноземних компаній з рф у розрізі країн та секторів економіки. Визначили лідерів та аутсайдерів процесу економічного тиску на країну-агресора.

Інфографіка

Як працює добровільне бізнес-бойковування

За даними дослідження Yale School of Management, станом на 09.05.2022 року з початку війни про вихід з російського ринку чи згортання операцій заявило майже 1000 компаній. Такий рух на бізнес-бойкотування називають добровільними або непрямими санкціями. Вони доповнюють і підсилюють офіційні санкційні пакети, спрямовані на економічне стримування агресора.

Економічний тиск відбувається через канали падіння експортної виручки, розриви технологічних ланцюжків постачання критичного імпорту, недоотримання бюджетом податків і масові звільнення персоналу. Добровільні корпоративні санкції – важливий інструмент масштабування офіційного санкційного тиску серед бізнесу країн, уряди яких наразі зайняли нейтральну позицію.

Як виміряти рівень виходу міжнародного бізнесу з рф?

Для кількісного вимірювання рівня виходу бізнесу з рф YouControl розробив унікальний інтегральний індекс ELI (Exodus Level Index). Він агрегує інформацію про розподіл кількості компаній з тієї чи іншої країни за 5 категоріями корпоративної реакції на російсько-українську війну. При формуванні індексу враховувалися рекомендації дослідників Єльського університету щодо класифікації зарубіжних компаній.

Критерії індексу ELI:

Withdrawal – компанії припиняють діяльність або пішли з ринку рф (5 балів за 5-бальною шкалою);

Suspension – призупиняють діяльність, залишивши відкритими можливості для повернення (4 бали);
Scaling Back – скорочують лише деякі операційні процеси (3 бали);
Buying Time – продовжують діяльність, але не інвестують у розвиток (2 бали);
Digging In – продовжують діяльність в росії без обмежень (1 бал).

Географія бізнес-бойкоту рф

Як відомо, санкційний тиск на рф суттєво відрізняється у різних країнах світу: Британія, США, Польща, країни Балтії демонструють дієву підтримку Україні. Натомість, найбільші країни Азії, Африки і Латинської Америки зайняли відсторонену позицію спостерігачів. Схожі тенденції прослідковуються і в сфері добровільних санкцій – рівень корпоративного бойкотування російського ринку суттєво залежить від географії розташування головних офісів транснаціональних компаній.

Станом на 09.05.2022. Джерело: Yale CELI; аналітика: YouControl

До топ 5 країн-лідерів за рівнем бізнес-бойкотування відносяться:

Австралія (ELI = 4,5),
Норвегія (ELI = 4,4),
Литва (ELI = 4,3),
Великобританія (ELI = 4,3),
Південна Корея(ELI = 4,2).

Також значна частка іноземних компаній, що вийшли з російського ринку або припинили там операційну діяльність, – з Канади, Швеції, Ірландії, Фінляндії та Польщі (ELI > 4).

Бізнес країн Північної Європи більш масово підтримав ідею добровільних санкцій, на відміну від лояльніших до рф представників Південної Європи. Зокрема серед іспанських, португальських, французьких та італійських брендів реакція на заклики до виходу рф була достатньо неоднозначною і різнонаправленою.

Серед європейських країн найнижчі темпи виходу і висока частка компаній, що продовжили бізнес в роcії, відмічаються в Ісландії, Словенії, Греції, Австрії та Угорщині.

ТОП-5 країн світу з найнижчим рівнем виходу бізнесу з рф:

Туреччина (ELI = 1)
Китай (ELI = 1,5)
Ісландія (ELI = 1,7)
Словенія (ELI = 1,8)
Греція (ELI = 1,8)

Абсолютними лідерами за часткою корпорацій, які не підтримали ідеї добровільних санкцій, виявились Туреччина та Китай, а також такі країни Азії як Індія, Ізраїль та Об’єднані Арабські Емірати.

Секторальні відмінності темпів виходу з рф

Компанії зі сфери послуг (а саме: бізнес послуги, спорт, медіа, фінанси), а також високотехнологічних індустрій більш схильні покидати російський ринок. Серед досліджуваних іноземних компаній з даних галузей рішуче відмовились покидати російський ринок менше 12% від загальної кількості, натомість більше 50% заявили про вихід чи призупинку діяльності.

Станом на 09.05.2022. Джерело даних: Yale CELI; аналітика: YouControl

Найбільша частка лояльних до рф компаній виявилась серед таких економічних секторів як охорона здоров’я, виробництво металургійної сировини та матеріалів, будівництво, телекомунікації, текстильна промисловість. Дуже різноспрямовані тренди у ставленні до росії спостерігаються серед іноземних компаній у галузі енергетики (зокрема нафтогазовому бізнесі), важкої промисловості, транспорту, агропромислового комплексу та хімпрому.

Топ 5 секторів з високим рівнем бізнес-бойкотування:

Спорт (ELI = 4,6)
Бізнес-послуги (ELI = 4,4)
Медіа (ELI = 4,1)
Роздрібна торгівля (ELI = 4,0)
Технологічні компанії (ELI=3,8)

Топ 5 секторів економіки з мінімальним рівнем виходу іноземних компаній з рф:

Охорона здоров’я (ELI = 2,0)
Сировина та матеріали, зокрема металургія (ELI = 2,8)
Енергетика та нафтогаз (ELI = 2,8)
Легка промисловість (ELI = 3,0)
Важка промисловість (ELI = 3,0)

Саме такий секторальний розподіл іноземних компаній з токи зору бізнес-бойкотування приводить до невтішних висновків. Адже саме експортна виручка з сировинних секторів економіки від продажу газу, нафти, нафтопродуктів та металургійної продукції є основою для підтримки економічного потенціалу агресора і фінансування армії, що створює загрозу світопорядку. Попри частковий вихід близько 30-50% іноземних компаній із цих секторів, подібна частка компаній не поспішає покидати ринок і припиняти колаборацію.

Експрес-аналіз колаборації

YouControl стежить за процесом виходу транснаціональних компаній з російського ринку. Особлива увага приділяється тим фірмам, які продовжили діяльність. У частини таких компаній, на жаль, є дочірні підприємства і в Україні. Такого роду токсичні зв’язки з іноземними компаніями-колаборантами можна перевірити в модулі “Експрес-аналіз”. Фактор “Компанія є учасником спільного холдингу із контрагентом, працює під юрисдикцією російської федерації” показує прив’язку українських дочірніх компаній до зарубіжних материнських холдингів, які вирішили продовжувати співпрацю з рф.