Звільнення українських бранців- справа спецслужб, а не політиків

Блоги

10.01.2022 09:10 (Оновлено 10.01.2022 в 14:39)

Дмитро Снєгирьов, джерело: «Facenews»

Блоги

Очевидно, що обмін полоненими використовується російською стороною заради власних інтересів –дестабілізувати ситуацію в Україні. Утім не варто свідомо чи не свідомо підігрувати у цьому представникам країни-окупанта.

9-10 січня у Женеві відбуватимуться російсько-американські консультації. Без сумніву, українське питання під час перемовин буде одним з ключових.

За сталою практикою російська сторона буде намагатися звинувачувати Україну у небажанні виконувати пункти мінських домовленостей. Тим самим даючи зрозуміти, що США мають натиснути на політичне керівництво країни у моменті імплементації цих домовленостей, але за російським сценарієм.

На жаль, змушений констатувати, що неузгоджені заяви офіційних представників України створюють російській стороні можливості для політичних спекуляцій. Мовиться про розбіжності в кількості заручників, які лунали від українських представників. Наведу декілька прикладів.

Справа втім, що одним з ключових пунктівмінських домовленостей є обмін заручниками. Була передбачена формула обмінуміж «Л/ДНР» і Україною за принципом «всіх на всіх». Під час зустрічі у «нормандському форматі» в Парижі, це формулювання було змінене на «усіх верифікованих на усіх верифікованих».

Після нормандської зустрічі президент Володимир Зеленський заявив про те, що українська сторона готова забрати 72 своїх бранців. Однак тодішній представник України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Лутківська заявила про те, що українська сторона готова прийняти 77 українських заручників.

Ось ця розбіжність в цифрах створила небезпечний прецедент, коли Росія і самопроголошена «ЛНР» заявили про неузгодженість українських списків і стало під питанням сам процес обміну.

Миттєво пролунали заяви представника так званої «ЛНР» Ольги Кобцевої про те, що українською стороною неузгоджені списки, що дало підстави загальмувати процес обміну як мінімум на два тижні. Крім того, пролунали аналогічні заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. І лише після цих заяв з боку РФ та їх посіпак, 23 січня 2019 року Валерія Лутковська повідомила про те, що списки на обмін ще узгоджуються і «шліфуються».

Крім того, такі заяви Лутковської про 77 українських бранців, фактично грали на пониження суб’єктністі президента України Зеленського. Свідомо це робилося чи ні, але на загал було продемонстровано той факт, що президент, як перша і найвища посадова особа в Україні, не володіє усією інформацією щодо процесу обміну заручниками.

Вже після обміну, Валерія Лутковська заявила, що в ОРДЛО утримуються близько 300 заручників, з яких українська сторона має підтверджені дані щодо 100 осіб. За словами Лутківської, по інших бранцях інформація є, але триває процес верифікації. «У нас є близько 100 осіб, щодо яких є підтвердження, їхні родичі приносили документи. І ще близько 200 осіб, з яких поки немає точного підтвердження. Тобто ще десь по 300 людях нам треба працювати», - повідомила Валерія Лутковська.

Показовим є і той факт, що за два тижні після заяв Лутківської, СБУ офіційно повідомила про утримання у полоні 184 осіб. «За даними інформаційного обліку Об’єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб...станом на 20.01.2020 запитуються як незаконно позбавлені волі на території ТОТ у Донецькій та Луганській областях – 184 особи»,- йшлося у відповіді Служби безпеки України на запит «Радіо Свободи».

Тобто, уже відбувалася незрозуміла гра на пониження суб’єктності української спецслужби, яка й опікується питаннями верифікації та звільнення полонених.

Тоді президент України Володимир Зеленський увільнив Валерію Лутковську від виконання функцій уповноваженого представника України в робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей. Відповідний указ президента опублікували на сайті ОПУ.

Показово, що незважаючи на відповідні кадрові рішення, ситуація не зазнала координальних змін. Не врятувало ситуацію і прийняття рішення щодо призначення Арестовича радником української сторони з інформаційної політики.

Неузгоджені заяви офіційних представників України продовжують створювати небезпечні преценденти у перемовних процесах.

01 вересня 2021 року президент України Володимир Зеленський передав президенту США Джозефу Байдену список з 450 імен українських полонених на тимчасово окупованих територіях і в Росії.

«Це дуже чутливе питання. Ми передали президенту Байдену списки всіх полонених, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях Донбасу, на тимчасово окупованих територіях Криму, в Росії, у Москві. Їх близько 450 людей. Ми обговоримо, яку допомогу можуть надати США у розв'язанні цього питання», – повідомив Зеленський.

А вже 07 вересня український омбудсмен Людмила Денісова назвала кількість українців, які перебувають у полоні на території Росії, в Криму та на окупованому Донбасі. За іі інформацією «звільнення чекає 421 громадянин України, які перебувають в незаконному ув’язнені в РФ та на територіях тимчасово окупованого Криму, Донецької та Луганської областей».

Примітно, що напередодні зустрічі Зеленського з Байденом в ефірі «Україна 24» Денісова заявила про те, що «президенту готували списки зниклих безвісти, полонених, заручників і політв'язнів. Ці документи президент повезе до Америки».

Під час виступу Денісова зазначила, що на зустрічі Байдена і Зеленського обговорюватимуть саме питання повернення і обміну українських політв’язнів і полонених з Росії, ОРДЛО та окупованого Криму..

22 вересня 2021 року, очільник держави передав Генеральному секретарю ООН список 450 бранців Кремля. До списку потрапили українці, яких Росія утримує на своїй території, в окупованому Криму та на окупованих територіях Сходу України. Зеленський просив щоби Генеральний секретар ООН Гутерріш посприяв їхньому визволенню.

А вже 23 вересня 2021 року під час свого виступу на Генасамблеї ООН Володимир Зеленський заявляє, що розраховує на підтримку міжнародної спільноти у питанні звільнення 450 українців, яких незаконно утримують наокупованих територіях Сходу України та Криму.

«Я дуже розраховую на підтримку міжнародної спільноти у питанні звільнення близько 450 українців», – сказав Зеленський.

Примітно, що вже після виступу президента на Генеральній асамблеї ООН Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 01 грудня 2021 року під час спеціального обговорення на Київському Безпековому Форумі заявила, що у в’язницях у РФ та тимчасово окупованому Криму перебуває 121 громадянин України.

«Нам треба враховувати ситуацію, що по тюрмах, по в'язницях у РФ та в окупованому Криму знаходяться 121 громадянин України, з них 2 жінки, одна — дуже літня. Зокрема, 86 кримських татар, яких просто за те, що вони інакше думають в'язниць, і всіх інших українців — теж», - уточнила вона.

14 грудня 2021 року Денісова заявляє, що наразі у в’язницях на окупованих Росією територіях Донецької та Луганської областей перебувають понад 300 українців, зокрема 40 військових.

Таким чином, за інформацією Людмили Денісової кількість українців, які перебувають у полоні на території Росії, в Криму та на окупованому Донбасі нараховує 421 особу.

«На якнайшвидше звільнення чекає 421 громадянин України, які перебувають в незаконному ув’язнені в РФ та на територіях тимчасово окупованого Криму, Донецької та Луганської областей», - заявила Денісова.

Показово, що знову лунають розбіжності у кількості українських бранців у заявах президента Зеленського і Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової.

Ці неузгоджені заяви повинні стати приводом для глибокого аналізу ситуації Офісом президента і особисто президентом. Тим більше, що за словами Зеленського, повернення українських громадян додому – це одне з його пріоритетних глобальних завдань.

Наразі РФ фактично заблокувала питання обміну полоненими, тому заявляти про зменьшення числа українських бранців немає жодних підстав.

Очевидно, що обмін полоненими використовується російською стороною заради власних інтересів –дестабілізувати ситуацію в Україні. Утім не варто свідомо чи не свідомо підігрувати у цьому представникам країни-окупанта.

Як повідомлялося, на початку грудня Україна запропонувала Росії варіант обміну полоненими за формулою «60 на 60». Всі попередні варіанти обміну утримуваними особами Кремль вважав за краще відкинути.

Спікер української делегації у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович в ефірі програми «Право на владу» 10 грудня заявив, що українська сторона пропонує три варіанти обміну утримуваними особами, проте Російська Федерація їх відкидає.

26 листопада під час пресмарафону, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, Президент Володимир Зеленський висловив надію на допомогу лідерів Туреччини та США у питанні звільнення українських військовополонених та заручників, які незаконно утримуються в ОРДЛО та Росії.

За його словами, робота триває у двох напрямах. Перший – у рамках Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську щодо українських бранців, які утримуються на тимчасово окупованій території Донбасу. Другий напрям – це переговори з російською стороною щодо звільнення українців, які перебувають в окупованому Криму чи на території Росії.