Україна може реанімувати Мінський процес з допомогою гуманітарного напрямку

30.11.2021 13:00

Росія категорично відмовляється від будь-яких, навіть косметичних змін Мінських угод. Президент Росії Володимир Путін пояснював, що зміна одного пункту може потягнути за собою зміну і інших. У зв'язку з цим він виключив можливість зміни Мінських угод.

Попри те, що Мінський процес уже понад рік заморожений через жорстку та безкомпромісну позицію Росії, Україна може реанімувати перемовини. Для цього слід використати гуманітарний і безпековий аспекти та ухвалити низку рішень, які засвідчать ініціативність української влади.

Сьогодні у Тристоронній контактній групі (ТКГ) найбільші шанси активізації має гуманітарна підгрупа. Тож на цьому напрямку українській владі слід ламати нав’язані Росією стереотипи та нав’язувати свій порядок денний.

Зокрема, Київ може запустити процес «юридичного очищення» списків для обміну полоненими.

У вересні 2019 року в Україну повернулися 24 моряки, яких захопили біля Керченської протоки. Росія відпустила їх під особисте зобов’язання омбудсмена Людмили Денісової. Фактично вони є заручниками, адже слідчий ФСБ може у будь-який момент викликати їх повісткою на допит, вони не з’являться, і тоді Росія оголосить їх у міжнародний розшук. Щоб цього не сталося, слід ініціювати процес "юридичного очищення" полонених і розпочати активні дії на міжнародній арені з цього приводу.

І другий важливий крок, який може зробити Україна, це помилувати указом президента кількох засуджених за тероризм осіб – наприклад, жінок або літнього чоловіка. І в односторонньому порядку, без попередніх домовленостей, передати їх Росії. Причому важливо передати цих засуджених не террористам з ОРДЛО, а безпосередньо Росії, затягуючи її таким чином у переговорний процес щодо полонених.

Крім того, на мою думку, Київ може запропонувати повернути Росії у рамках повноправного обміну полоненими терориста-розвідника Андрія Косяка, щодо якого суд уже виніс рішення. Переконаний, що Україні слід зіграти на тому, що він є громадянином Росії, забезпечити допуск до нього російських консулів і дозволити провести щодо нього певні процедури.

Другим аспектом, який Україна може використати, щоб реанімувати Мінський процес, вважаю критичну ситуацію із захворюваністю на COVID-19 на окупованих територіях.

Перш за все, Україна має вимагати допуску місії «Червоного хреста» на загарбані території та передачі з її допомогою хоча б по 40 тисяч міжнародно сертифікованих вакцин на кожну область. Терористи не мають жодних юридичних підстав відмовити у доставці гуманітарних вакцин міжнародним конвоям «Червоного хреста».

Таким чином Україна продемонструє одночасно гуманітарний ефект і політичну складову, що дозволить порушити питання щодо складної епідеміологічної ситуації на окупованих територіях. І по-друге, Київ має наполягати на підвищенні статусу «Червоного хреста»: слід порушити питання про відкриття пунктів вакцинації на окупованих територіях на базі цих міжнародних інституцій, але при цьому наголосити, що вакцина має українське походження. Це дозволить фактично прорвати блокаду окупованих територій. Пункти вакцинації, які нещодавно відкрили на КПВВ, зниження рівня захворюваності не дадуть – система вакцинації на КПВВ не відпрацьована, це тупиковий шлях.

Одночасно, переконаний, що на міжнародній арені Україні слід порушувати питання про колосальний рівень смертності на загарбаних Росією територіях через щеплення населення російською несертифікованою вакциною «Спутник Лайт». На мою думку, дипломатам слід робити заяви та готувати документи для позову у міжнародний трибунал щодо порушення правил ведення війни у моменті військових злочинів – використання цивільного населення як «піддослідних щурів». Переконаний, що цей комплекс заходів дозволить щонайменше розблокувати питання в гуманітарній підгрупі та винести це питання на порядок денний переговорів ТКГ.

І третім напрямком, який Україна може використати для активізації Мінського процесу, вважаю аспект безпеки.

Останнім часом Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала низку обстрілів терористами цивільної інфраструктури у прифронтових населених пунктах. Київ на міжнародній арені повинен заявити, що Росія та підконтрольні їй терористи порушують всеосяжне перемир’я 2020 року про відведення від лінії розмежування техніки калібром понад 120 мм.

При цьому слід обов’язково наголосити, що наприкінці жовтня по селу Гранітне на Донеччині вівся обстріл з гаубиць Д-40 калібром 122 мм і саме це змусило Україну застосувати безпілотник Bayraktar. Далі Київ може звернути увагу на той факт, що російські безпілотники «Орлан», які регулярно використовуються проти ЗСУ, оснащені двигунами німецького виробництва. Це дозволить нівелювати стурбованість МЗС ФРН через начебто порушення Україною заборони на використання БПЛА біля Гранітного.

Варто зазначити, що коментуючи заяви МЗС ФРН про те, що тільки місія ОБСЄ може використовувати дрони на лінії зіткнення на Донбасі, міністр закордонних справ України Д. Кулеба зазначив, що Україна «вже висловила незгоду з логікою цієї заяви».

Міністр також заявив, що Україна не допустить «кривавого сафарі для росіян» на Донбасі. «Не буде кривавого сафарі, коли росіяни можуть порушувати Мінські домовленості, як їм заманеться, вбивати і знищувати все, що хочуть, щоб потім усі починали волати, коли ми це примусово припиняємо», — наголосив глава МЗС.

Також зауважу, що українські дипломати мають чітко заявити про своє право перманентного нанесення вогневого ураження окупантам у разі повторення обстрілів цивільної інфраструктури. При цьому слід обов’язково наголосити, що такі удари будуть наноситися з підконтрольної Україні території без перетину лінії розмежування сторін.

Нагадаю, президент України Володимир Зеленський у інтерв'ю Financial Times закликав змінити Мінські угоди і розширити нормандську четвірку.

Він сказав, що бачить два виходи: або змінити їх, або відмовитися від них узагалі й прийняти якийсь інший формат мирного врегулювання. При цьому Зеленський закликав діяти швидко, тому що «ми щодня втрачаємо людей».

Натомість Росія категорично відмовляється від будь-яких, навіть косметичних змін Мінських угод. Президент Росії Володимир Путін пояснював, що зміна одного пункту може потягнути за собою зміну і інших. У зв'язку з цим він виключив можливість зміни Мінських угод.

В свою чергу, Сполучені Штати Америки закликають обидві сторони конфлікту на Донбасі до припинення вогню. У той же час Вашингтон вважає, що відповідальність за загострення ситуації лежить саме на Росії.