Як на мене, ми свого часу отримали потужне щеплення «плівками майора Мельниченка» і тому ми більше не епатуємо з приводу появи чергової «порослушки». Не є винятком і нещодавно оприлюднені перемовини особи схожої на нині опального Віктора Медведчука та російського «екс-сірого кардинала Кремля» Вадима Суркова (дотовані 2014 роком).
У цій телефонній розмові вищезазначені особи обговорювали постачання електроенергії в Крим, в якій долучений російська "Інтер РАО" і її структури на окупованому півострові. Крім того, вони обговорюють обмін полоненими. Говориться про різночитання в кількості полонених. Сурков називає проросійських терористів на Донбасі "ці наші там підопічні" і обіцяє допомогти з обміном. Крім того, обидва «іронізували» над тодішнім президентом України Петром Порошенком.
Така поведінка співрозмовників, особисто мене не дивує, оскільки вони є «подельниками» у справі знищення України. Проте мене дивує інше: весь цей час Петро Порошенко знав про цей запис, знав про бізнес-інтереси Медведчука з РФ, але нічого не робив. Виходить, що він «заплющував очі» на співпрацю останнього з Росією. Виникає справедливе питання: «Чому?»
І ще мене дуже здивувало прагнення Суркова «подобатися Порошенку» під час цієї розмови він неодноразово з гумором, але наполегливо вимагає від співрозмовника повпливати на ставлення тодішнього президента до себе. Знову виникає питання: «Чому?»