План, якого немає

18.11.2020 10:06 (Оновлено 18.11.2020 в 10:09)

Наші представники в Тристоронньої контактній групі продовжують генерувати мало реалістичні плани по проведенню виборів в ОРДЛО вже в березні наступного року.

Жорсткі висловлювання Глави української делегації в контактній групі з врегулювання в Донбасі Леоніда Кравчука про Мінських угодах, слід розглядати як чергове свідчення відсутності у команди Президента реальних намірів домогтися влаштовує всі сторони компромісу. Але це лише наслідок бажання сфокусуватися на простому і незначному замість складного, але по-справжньому важливого: в чому полягає змістовна частина роботи українських переговірників?

Наші представники в Тристоронньої контактній групі продовжують генерувати мало реалістичні плани по проведенню виборів в ОРДЛО вже в березні наступного року. Цьому повинні передувати:

допуск представників міжнародних гуманітарних організацій до дзвінком на окупованих територіях особам;
звільнення заручників за формулою «всіх на всіх»;
збільшення чисельності СММ ОБСЄ на 1500 осіб (до 2400);
виведення іноземних збройних формувань і роззброєння НВФ, а також передача контролю над державним кордоном Києву;
проведення 31 березня 2021 року виборів відповідно до української Конституції і вимогами Копенгагенського документа.

При цьому, українське бачення дорожньої карти щодо втілення Мінська презентується через інтерв'ю глави і заступника глави делегації в ТКГ, а не у вигляді документа. На резонне питання: «А чи є він взагалі?» - слід негативну відповідь.

В інтерв'ю ТАСС Л.Кравчук стверджував, що закон про амністію «буде прийнятий після проведення виборів і формування органів місцевої влади в ОРДЛО». Для визначення осіб, які зможуть розраховувати на амністію, створять «спеціальні комісії, які включають і представників місцевої влади». Виходячи зі сказаного, виходить, що керувати амністією будуть «сепаратисти», які самі повинні бути проведені через процедуру перевірки своїх дій.

В інтерв'ю ресурсу ТСН глава української делегації в ТКГ озвучує іншу послідовність: спочатку закон про амністію, а потім вибори. І в додає, що нова зустріч «Нормандське четвірки» пройде до кінця цього року.

Таким чином, беручи до уваги відсутність раціональної стратегії, наполягати на нову зустріч на рівні глав держав у «нормандського форматі» не має сенсу: відсутність стратегії може бути розцінено як небажання домовлятися і знищить залишки довіри до нашої делегації.