Один із жанрів, в якому працював Костянтин Могилевський – історичний натюрморт. Сьогодні до цього жанру рідко звертаються живописці, адже вибагливий за змістом та майстерністю виконная, він під силу тільки справжнім професіоналам. На думку автора «натюрморт – це зліпок історії» і можна тільки уявити скільки часу та зусиль йшло на те, аби донести в живописних полотнах дух і сутність епохи. Костянтин Могилевський був віртуозним рисувальником і йому пощастило навчатися у майстерні легендарного Б.Косарєва.
Натюрморти Костянтина Могилевського можна розглядати до безкінечності. Вони – для уважного погляду, неспішного вивчення та розуміння. За граціозною лінією багато легкості та чарівності. Відчувається, що краса речей важлива для митця і він прагне донести її до глядача, розкрити очі на складний і прекрасний світ предметів. Однак це тільки видима площина за якою стоїть те, заради чого і створювалась картина. Розповідають, як на одній із виставок натюрморт «Присвята Нестору Махно» викликав справжню сенсацію. Захоплюватися було чим – розкішний, істинно український натюрморт із всіма притаманними йому атрибутами – салом і домашньою ковбасою, квашеною капустою і самогоном у штофі постав своєрідним постаментом для невеликої фотографії легендарної людини, яка неначе увінчала всю композицію.
За словами мистецтвознавця Покладова, «сталінські грамоти з червоними прапорами, таборові гроші, венеціанські маски, вільна невимушеність світу і розумні обличчя деяких людей, красиві речі, старі фотографії утворюють багатовимірний каркас, навколо якого у світі Костянтина Могилевського рухається наша епоха. Це складний, великий і розумний світ, це – розумне мистецтво».