Черговий український уряд «сів у калюжу», присипану вугільним пилом. Невже при владі знову шкуродери, які міняють добуте тяжким трудом «чорне золото» на пусті обіцянки.
Чи може українська вугільна галузь – це чорна діра, яка десятиліттями висмоктує ресурси нашої економіки.
Читаємо стрічку «новин з бородою»:
20 червня 2018 року Прем'єр-міністр Гройсман сказав на засіданні уряду: "У мене немає друкарського верстату. І в минулому та позаминулому році ми підставляли своє плече, але у самій вугільній промисловості є багато питань...»
Міненергетики та вугільної промисловості до 1 січня 2017 року виплатить всі борги по заробітній платі перед шахтарями державних вугледобувних підприємств. Про це заявив глава міністерства Насалик.
29 липня 2016 року шахтарі ДП "Львівугілля" перекрили міжнародну трасу Львів-Рава Руська. Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова незалежної спілки гірників Михайло Волинець.
Кабінет Міністрів виділив у березні 2010 року Міністерству вугільної промисловості 422 млн. грн. на зарплати шахтарям: "Гроші виділені за рахунок залишку коштів стабілізаційного фонду".
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко пообіцяла з 1 березня 2010 року підвищити заробітну плату працівникам вугільної галузі на 30%. Голова уряду зазначила, що наступного року в держбюджеті передбачено збільшення фінансування вугільної галузі на 80%, до 18,9 млрд. грн.
Кажуть, що реанімаційні заходи необхідно проводити 30-40 хвилин. Окремі ентузіасти успішно боролися за життя людини протягом цілої години. Але в більшості випадків, якщо пропри довготривалі спроби потерпілий не подає ознак життя, потрібно відступити і змиритися.
В команді «реаніматорів» вугільної галузі протягом останнього десятиліття успіли засвітитися в якості прем’єра чи президента всі топові політики незалежної України. То може час зупинитися, якщо нікому не вдалося.
За повідомленнями ЗМІ із 33-х державних шахт поза межами ООС лише 4 є прибутковими. Всього державних шахт 102, більша частина на окупованій території. Собівартість вугілля збиткових українських шахт сягає 4000 грн. за тону, тоді як вартість південноафриканського, колумбійського чи американського (США) з доставкою в Україну не перевищує 2000 грн.
У грудні 2015 року у Великобританії та Німеччині припинили роботу одні з останніх кам'яновугільних шахт. Тоді у ФРН залишилися всього дві діючі шахти, які мали бути закриті в 2018 році. У Великобританії ж припинила роботу взагалі остання глибока вугільна шахта. До числа причин занепаду вугільної промисловості в країнах Західної Європи відносять нерентабельність видобутку підземним способом в традиційних та виснажених вугільних басейнах, а також екологічний фактор.
Так, Великобританія і Німеччина – це дві бідні, зруйновані ІІ Світовою війною країни, які до 2015 року так і не змогли вибратися із злиднів, тож не можуть і надалі «підтримувати» шахтарів, як це десятиліттями робить український уряд.
Не такі розумні, як наші, британські та німецькі урядовці не дійшли розуміння стратегічного значення вугільної галузі для енергетичної безпеки їх країн, тож відмовились фінансувати з бюджету збиткові шахти. Замість цього вони стали активно розвивати «зелену» енергетику (я ні на що не натякаю). А ще створили програми перекваліфікації, підтримки звільнених шахтарів, надавали пільги підприємцями, які створювали нові робочі місця у «шахтарських» районах.
Наш «прем’єр-міністр на самокаті» стоїть зараз перед вибором.
Піти британським та німецьким шляхом і назавжди скасувати акцію: «Візьми гроші платників податків та купи тону українського вугілля по ціні 2-х тон колумбійського».
Або іти «перевіреним» українським шляхом, забираючи кошти від шкіл, лікарень, доріг, безкоштовного Інтернету по всій Україні, щоб після перекриття міжнародних трас черговою подачкою зупинити протести.
Зараз у нас 1 мільярд гривень невиплаченої зарплати, 29 збиткових шахт і кілька тисяч голодних шахтарів на підконтрольній владі території.
А після реінтеграції Донбасу число збиткових шахт і голодних шахтарів виросте втричі. А ще «виповзе» невиплачена на 1 квітня 2014 року зарплата на тих шахтах. І Росія волатиме про виморювання Донбасу голодом в разі невиплати тої, ще довоєнної, заборгованості або появи нової.
Куди поверне самокат, на «ганебний» британський шлях Маргарет Тетчер чи «славетну» українську стежину, протоптану Гройсманом, Яценюком, Азаровим, Тимошенко…