Путін, Трамп, Іран та Україна. Чого очікувати Києву?

Блоги

06.01.2020 09:39 (Оновлено 06.01.2020 в 09:40)

Виталий Портников, джерело: «Радіо Свобода»

Блоги

Ескалація російсько-українського конфлікту може стати прямим й бажаним для Кремля наслідком ескалації на Близькому Сході.

Серед очільників дипломатичних відомств, з якими розмовляв державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео після ліквідації іранського генерала Касема Сулеймані, виявився і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. У офіційній заяві Державного департаменту щодо цієї розмови наголошено, що США прагнуть до деескалації в ситуації з Іраном. Однак навряд чи таке пояснення задовільнить московського співрозмовника американського держсекретаря.

Міністерство оборони Росії вже оприлюднило компліментарний некролог Сулеймані, в якому загиблого керівника спецзагону «Аль-Кудс» називають авторитетним і грамотним військовим керівником, що організував опір «Ісламській державі» та «Аль-Каїді» в Сирії та Іраку. Загибель генерала російські військові називають подією, яка призведе до різкої ескалації ситуації на Близькому Сході та негативно вплине на світову систему безпеки. І навряд чи ця позиція відомства Сергія Шойгу докорінно відрізняється від позиції відомства Сергія Лаврова.

І Сполученим Штатам, і Росії завжди доводиться визначатись, коли загострюється ситуація на Близькому Сході. Дональд Трамп може сподіватися домовитися із Володимиром Путіним, однак у протистоянні із Тегераном російський президент йому – не союзник. Адже весь зовнішньополітичний авторитет Путіна базується на тому, що він є одним із лідерів – хай і міфічним – антиамериканської неформальної коаліції країн, що прагнуть до «багатополярного світу». І саме такий імідж Путіна підтримує офіційна пропаганда в самій Росії. Якщо Путін зараз підтримає не Іран, а Сполучені Штати, якщо навіть спробує зайняти нейтральну позицію, це просто зруйнує його образ керівника «альтернативної наддержави».

Можлива ескалація російсько-українського конфлікту

Для України небезпека полягає в тому, що ескалація близькосхідної кризи посуне українські проблеми далеко на периферію світової політики – незважаючи навіть на значення України в американській передвиборчій кампанії. Варто нагадати, що в день, коли державний секретар Помпео розмовляв про вбивство генерала Сулеймані із керівниками дипломатичних відомств з усього світу, він мав, взагалі-то, перебувати з анонсованим заздалегідь візитом в українській столиці. Однак приїзд очільника держдепартаменту був відкладений якраз у зв’язку з подіями в Іраку. А тепер взагалі не дуже зрозуміло, чи знайдеться у «близькосхідному» порядку денному держсекретаря місце для Києва.

Однак найбільша небезпека навіть не в цьому. Путін, очевидно, не може захистити Іран та його генералів від гніву президента Трампа. Але він може інше – продемонструвати, що Трамп не може захистити від нього Україну.

Таким чином, ескалація російсько-українського конфлікту може стати прямим й бажаним для Кремля наслідком ескалації на Близькому Сході після знищення генерала Сулеймані.