«Друзям - все, ворогам – закон», або презумпція невинуватості по-українськи
Численні «експерти» ставлять хрест на розслідуванні справ Майдану із-за видачі «беркутівців». Але не згадують, що втеча головного «беркута» - Віктора Федоровича не завадила українському правосуддю оголосити йому вирок.
Кілька років тому за підозрою у вбивстві людей під час політичних акцій протесту затримали кількох працівників правоохоронних органів. Назвемо їх «беркутівцями».
Кілька тижнів тому за підозрою у вбивстві журналіста затримали кількох представників волонтерського корпусу та учасників бойових дій на Донбасі. Назвемо їх «волонтери і учасники АТО».
За кілька років правоохоронна система України, очолювана прокурором-Термінатором, кумом колишнього президента, не зібрала достатньо доказів, щоб віддати до суду затриманих «беркутівців». А близькі до колишнього президента телеканали, коментуючи обмін затриманими, навіть дали їм прізвисько – вбивці Майдану. Без суду, без вироку – вбивці.
Ті самі телеканали, які не бачили, як «беркутівці» роками сидять у СІЗО без суду і навіть без перспективи на передачу справи до суду, зараз розхвилювалися, що «волонтери і учасники АТО» вже тиждень за гратами, а доказів їх вини телеканалам не дають.
Саме ці телеканали тиражують на всю країну статтю конституції про презумпцію невинуватості «волонтерів і учасників АТО». Але навіть і в думці не допускають, що ця стаття поширюється і на «беркутівців».
Численні «експерти» ставлять хрест на розслідуванні справ Майдану із-за видачі «беркутівців». Але не згадують, що втеча головного «беркута» - Віктора Федоровича не завадила українському правосуддю оголосити йому вирок.
Ми можемо засудити «беркутівців» заочно. Або ще тридцять років тримати в СІЗО, «збираючи докази».
Ми можемо називати вбивцями Майдану тих, хто натискав на курок, хоча саме їх вина ще не доведена.
А можемо назвати вбивцями Майдану тих, хто, маючи президентську булаву, парламентську більшість, свій уряд, роками вбивав ідеї Майдану:
- правосуддя;
- рівність всіх перед законом (імпічмент, недоторканість);
- ринкова економіка (ринок електрики, газу, землі, приватизація);
- соціальна справедливість;
- інтеграція в Європу не язиком а власними, проєвропейськими вчинками (відділення бізнесу від влади, відставка у разі зашквари, ні – кумівству, ні – підконтрольному телебаченню, ні – маніпуляціям інформацією).
Давайте не будемо жити за лозунгами Франко чи Муссоліні.
Якщо всі підозрювані мають сидіти в СІЗО, то всі: «беркутівці» чи «волонтери». Якщо всіх потрібно відпускати, то всіх. Українців чужих не буває. Всі рівні і рідні. Мабуть за це стояв Майдан.
Хоча, «вор должен сидеть в тюрьме», як казав класик.