Про бідного фермера слово замовим!

22.11.2019 13:57 (Оновлено 22.11.2019 в 13:58)

Чого добиваються «захисники фермерства»?

У 2018 році Держстат України випустив статистичний збірник «Сільське господарство України», згідно якого в країні у 2017 році було зареєстровано 45,6 тисяч сільськогосподарських підприємств, з них фермерів - 34,1 тисяч (74,8%).

Всіма сільськогосподарськими підприємствами в той рік було вироблено продукції на 249,2 млрд. грн. З них фермерами – на 21,7 млрд. грн. (8,7%).

Всього оброблялося тоді 32,5 млн. га ріллі, з них фермерами – 4,5 млн. га (13,8%).

За даними Держстату структура витрат сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств збігається з точністю до відсотка: прямі матеріальні витрати у с\г підприємств – 59,8% (у фермерів – 60,2%), витрати на оплату праці у с\г підприємств – 5% (у фермерів – 4,9%), оренда паїв у с\г підприємств – 8,9% (у фермерів – 10,5%). Тобто фермерські господарства, будучи також юридичними особами, фактично є «клонами» звичайних сільськогосподарських підприємств, повторюючи їх сильні і слабкі сторони.

При цьому майже 60% фермерських господарств обробляють до 50 га землі, що є ознакою справді мікроскопічного підприємництва.

Таким чином три з чотирьох сільськогосподарських підприємств в Україні, які є фермерськими господарствами, виробляють лише 8,7 з кожних 100 гривень, зароблених в аграрній галузі. Решту 91,3 грн. виробляють оті «четверті» підприємства, які обробляють до того ж і 86% ріллі. Без них «аграрне диво» України не відбулося б.

У довіднику наведено чисельність населення України на 2017 рік – 42,2 млн. осіб, з них сільського – 13,1 млн. А от у сільському господарстві найманими працівниками рахуються лише 0,5 млн. осіб із зарплатою у 5,8 тис. грн. (тоді як середня по Україні на той час – 7,1 тис. грн.).

Наведені вище цифри свідчать про те, що противники урядової аграрної реформи та «захисники фермерства» хочуть щоб ще більше мільйонів громадян жили на значно меншу за середньоукраїнську зарплату. Таких людей легше годувати «підвищенням зарплат і пенсій» та імпортованою під вибори гречкою.

Невже 5 тисяч сільських ковалів краще за один металообробний завод? Чи ми маємо рухатися до водяних млинів, а не до космічних станцій. Нам в 21-му столітті в «Армовір» чи на Марс?