Генетичний код Нації, або Що означає орнамент на вашій вишиванці
З Днем Вишиванки! Наші предки захищають нас, наші вишиванки - це майже смс-ки, які нам надсилає Вічність, щоб зберегти Україну.
Хрест - ще в язичницькі часи хрест служив оберегом від злих духів. Хрест на вишивці, якщо він прямий, – символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Косий хрест символізує жіноче начало, Місяць. Подвійний хрест – восьмипроменева зірка – ці два начала об'єднує.
Сварга - теж самий хрест, тобто захист, сонячний знак, який приносить щастя, оберігає родинне вогнище, особливо, якщо її “ріжки” повернуті за Сонцем (вправо), лівостороння сварга є досить потужним оберегом. Накладання право- і лівосторонньої сварг одна на одну єднає нас з мудрістю предків і творить у душі гармонію.
"Вужики" - символізує воду. В давнину "вужиками" общивали подоли жіночих сорочок, щоб оберегти материнську сутність. До них належить і меандр – безконечник (особливо популярний у стародавній Греції). Учені кажуть, що його використовували на території України ще 20 тисяч років тому. Він зображає життєвий шлях і водночас є символом вічного буття. Приносить здоров'я і довголіття.
Квадрат - довершеність, порядок, гармонія. В українській традиції квадрат є одним із символів землі.
Ромб - є чоловіче та жіноче начало (складається з двох трикутників). Цікаво, що в трактуванні наших предків три кути ромба тримає жінка, а чоловік – лише четвертий. Ромб з крапкою по середині – символ засіяного поля, що означає достаток і добробут. Інколи ромб ще трактують як борону, а ромб з “вусиками” або жаба означає плодючість. Сорочка з ромбовидними узорами має потужну позитивну енергетику, особливо для вагітних жінок, яким ще й служить оберегом.
Трикутник - символ єдності і трьох світів (небесного, земного і підземного), і трьох стихій (води, вогню і повітря), без яких не було б життя на землі, і трьох рівнів буття, і тривимірності світу. Це і Свята Трійця в уже пізніші, християнські часи. Незакінчені (без основи) трикутники, повернуті вершиною вниз означають жіночу або матеріальну сутність, вершиною вгору – чоловічу, духовну. Тож загалом ідеться про духовні і земні блага, які так потрібні кожному з нас, а також про зростання і зміцнення нашого роду.
Коло - це Сонце, символ буття, вічності і навіть світобудови (це коли з крапкою посередині). Причому узори, які складаються з самих кіл, зустрічаються рідко. Натомість коло, як частина складнішого узору, зустрічається часто, як і стилізоване коло – квітка. Зокрема, до таких сонячних квітів належить ружа. Її вишивають на жіночих сорочках, бо ружа означає ще й домінанту жінки в родині, причому жінки щасливої, сонцеликої. Ще одне сонечко, яке часто сяє на дитячих сорочечках, – полуниця. До речі, кажуть, що сама назва “полуниця” походить від давньої назви сонця – полель.
Калина - її пов'язували з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зорі. Її назва теж походить від давньої назви сонця – коло (коло – колина – калина). А її здатність із ще більшою силою відроджуватися до життя після того, як на дереві пообламували гілки, а також бути надзвичайно гарною у всі пори року зробила калину символом нашого українського роду, невмирущості нації.
Восьмипелюсткова квітка-розетка - на сорочках вона часто з’являється в обрамленні “вужиків” – знаків, що нагадують згорнутого вужа або літеру “S”. Це символ води. Коли в узорі сходяться ці дві потужні стихії, що утворили земне життя, їх слід розуміти як вологу материнську і вогненну батьківську енергії, що уособлюють процес творення.
Калина + дуб = поєднання краси та сили. Часто так вишивають чоловічі вишиванки. Така сорочка зберігатиме їх життєдайну енергію.
Виноград - вишивають на сорочках обох статей, бо це життєва нива, на якій достатньо праці і обов'язку і для жінки, і для чоловіка.
Лілія - уособлює дівочі чари, чистоту та цноту. І трохи хмелю на чоловічих сорочках – для кохання і молодечого буяння. Також на вишиванках мають цвісти любисток і м'ята, чорнобривці, нагідки, шавлія, бо вони і око милують, і душу та тіло лікують. І, звичайно, не можна забувати про "світове дерево", бо це чарівний талісман, космічне дерево, вічне оновлення й гармонія життя.
Мак - займає особливе місце не тільки у символіці вишивки, але й у давніх віруваннях українців. Ним, особливо освяченим, обсівали людей і худобу, наділяючи його чарівною силою, яка оберігає від усякого зла. Ще й досі в селах можна знайти вишивані маковим цвітом шторки на двері. В такий спосіб господині захищали своє хазяйство від відьми, яка забирала молоко. Вишивали його трохи й на подушках – щоб добре спалося. А ще, маки – це пам'ять. Існує повір’я, що поле, полите після битви кров'ю воїнів, вкривається маками. Дівчата, в сім'ях яких хтось загинув на війні, вишивали маки на сорочках, а у віночки вплітали сім квіток маку, присягаючи цим самим зберегти й продовжити свій рід. Одягали маки й на знак жалоби, бо наші предки при цій нагоді не носили чорного одягу, лише білий, густо вкриваючи його маками.