Порошенко і політична культура - це речі несумісні
В американській практиці (як приклад) президент, що залишає посаду після виборів, як правило, уникає будь-яких серйозних рішень, в тому числі кадрових.
Американські президенти в цей час найактивніше користуються своїм правом на помилування і амністію.
І це зрозуміло. Після президентських виборів перед інаугурацією нового президента формується унікальна ситуація, коли "старий" президент має усі повноваження, але не має легітимності - бо народ\виборці вже чітко висловились на тему, кого хочуть бачити главою держави (а джерелом влади є народ).
Тому, правила політичної культури спонукають бути стриманим у реалізації своїх прав. Права є, а ось підстав ними користуватися вже немає.
Так сталось, що Петро Порошенко і політична культура - це речі несумісні.
Брехливо пообіцявши обраному президенту Зеленському "підставити плече", Петро Порошенко своїми численними кадровими рішеннями підставляє ногу.
Адже призначаючи послів, інших посадовців, роздаючи вищі військові звання і посади Петро Порошенко очевидно має за мету зміцнити свої майбутні політичні позиції, формуючи управлінську верхівку, яка буде йому вдячною.
За задумом Порошенка це повинно допомогти йому уникнути проблем в період "без влади", допомогти виграти парламентські вибори.
Брехня, лукавство, жага влади, боязнь відповідальності за прийняті рішення і бездіяльність - це дуже характерні риси Петра Олексійовича. І це важко приховувати. І це стало причиною його поразки на виборах президента. І це не дозволить отримати бажаний результат на виборах парламентських.
Безчесних брехунів не люблять.