Дуже просто – якщо не забезпечить розслідування корупції у оборонці, у енергетиці та інших сферах, якщо не доб’ється притягнення до відповідальності топ-корупціонерів часів Порошенка.
75% голосували не з любові до Зе, а радше з огиди до кругової безкарності, захованої у вишиванку, що стало візитівкою режиму нинішнього президента. Голод на покарання винних після падіння зовсім не стих, навпаки, безчинства Гладковських та Кононенків, Ложкіних та Медведчуків його лише посилили.
Більше того, покарання винних – це єдино можливий шлях для Зеленського. Бо інших інструментів у нього просто не-ма-є!
Навіть якщо гіпотетично вдасться розпустити парламент, то все одно уряд працюватиме до виборів, проводячи свою, автономну політику. Так що справедливість – безальтернативна тема для Зе-команди.
І якщо ця тема не зазвучить переконливо, то – як швидко злетів, так і швидко впаде. Такий час, такий нині виборець, такі настрої. Такі швидкості роботи мережі.
Нарешті, розслідування корупції має ще один, дуже прагматичний аспект. Адже саме з грошей поки що не біглих корупціонерів фінансується медіа-машина Порошенка – телеканали зросійськими телеведучими за 50 тисяч доларів на місяць, топові блогери на зарплаті, ботоферми, платні експерти для ТВ. Вона і далі працюватиме, в інтересах грабіжників сіючи брехню і злобу.
Отож, кадрові зміни у правоохоронних органах, правильна, фахова організація розслідування, адекватна комунікація цієї роботи всередині та зовні країни – ключове питання політичного виживання команди нового президента у кислотному середовищі української політики.