Хто і для чого насправді відмінив статтю про незаконне збагачення

07.03.2019 10:54 (Оновлено 07.03.2019 в 10:57)

Ну от вже й маємо перші результати, я би сказав "не конституційного рішення" Конституційного суду, щодо скасування статті про незаконне збагачення, яка на думку КСУ суперечить вимогам Конституції.

Напевно лише Конституційний суд України, зміг побачити та вичитати в Конституції, що незаконне збагачення не лише є законним правом кожного чиновника, але й воно ще й має бути захищене законом і всі корупціонери мають права на отримання компенсації за незаконне переслідування їх за їх тепер вже узаконену корупційну діяльність.

До чого це я, НАБУ закрило кримінальне провадження за фактом незаконного збагачення, фігурантом якого був мер Одеси Геннадій Труханов, що підтвердило джерело в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Це стало можливим, саме через скасування Конституційним судом 368-2 статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

А тепер декілька ремарок.

Всі пам’ятають цю, майже крилату фразу Труханова, сказану Порошенко декілька днів тому, під час візиту Президента до Одеси – "Все, за что нас уважают, - это благодаря вам!".

Я навмисно передав мовою оригіналу, бо ж виходить так, що меру одного з ключових міст України, яке є об’єктом пильної уваги адептів "руського миру" не пристало "із'ясняться" на "хахляцком язикє", навіщо принижуватись, а вдруг "рускіє братья зайдут", як в Криму, чи на Донбасі, чим чорт "нє шутіт", ото ж треба буде якось домовлятись.

Так от, як тільки Президент отримав такі беззаперечні завірення в особистій відданості Труханова, той відразу, ну просто дивним чином якось, позбувся кримінального провадження по стаття за незаконне збагачення.

Совпадєніє, нє думаю…

Так, дехто скаже та до чого тут Президент, це ж в нас суд такий не хороший. Звісно що суд, а як вам скандал із Кваліфікаційною комісію, куди нещодавно зайшла людина Медведчука, а хто там був до цього запхнутий і чиї саме вони люди, ну то думаю не важко здогадатись навіть тим, у кого ну дуже великі проблеми з уявою.

А як вам заява посол США в Україні Марі Йованович, яка учора заявила: "Ми так розуміємо, що Вища кваліфікаційна комісія вже готова схвалити 31 кандидата з сумнівною репутацією, просунувши їх ще на крок ближче до зайняття посад суддів Верховного суду", як ще краще сказати, аби продемонструвати не те що повний безлад, ні, то є контрольований хаос, який зараз здійснюється цією владою, аби повністю звести нанівець ті невеличкі, чисто формальні зрушення, щодо створення антикорупційної системи в країні.

От і виходить, що цей, ніби то такий незначний факт, насправді яскраво демонструє кому саме насамперед була вигідна відміна цієї антикорупційної статті і хто, може бути справжнім замовником цього "правового бєзпрєдєлу" з боку суддів найвищого рангу в країні.

От дивіться, 27 лютого вітчизняні ЗМІ повідомляють про зазначене рішення суду, щодо відміни статті, а вже наступного дня, з'являється інформація, що Петро Порошенко направив до Верховної Ради невідкладний новий законопроект про покарання для чиновників за незаконне збагачення.

Яка неймовірна реакція у Президента, аж не віриться, а головне, навіщо це йому? Та лише тому, що він розуміє, що єдино хто спонукає країну до змін в цій галузі – боротьбі з корупцією, є Захід, бо ж в Україні ця боротьба не лише нікому не потрібна, навпаки, вона є шкідливою і підступною для можновладців, які всіма силами борються саме з цією боротьбою, а не з корупцією і аби оті Західні партнери, реально не "офігєлі" від передвиборчих маневрів Петра Олексійовича, взнавши про таке рішення суду, наш Президент і ініціював таку жваву реакцію.

В підтвердження сказаному, спрямую вас до посла США в Україні Марі Йованович, яка учора заявила, відверто і прямо коментуючи власне несприйняття ситуації, щодо відміни вищезгаданої статті про незаконне збагачення: "Я вважаю, що однією з речей, зважаючи на рішення з минулого тижня, було б ухвалення – власне ухвалення, а не просто пропонування – нової і кращої поправки до Кримінального кодексу".

Ото ж, як бачимо, багато хто вже розуміє цю"геніальну " схему, коли, відміняється стаття, скасовуються кримінальні провадження, злочинці радісно потирають руки і завдячливо починають працювати на "патрона", відробляючи його "царську подачку", а фактично усіляко сприяють будь яким фальсифікаціям у тому числі і за рахунок адмінресурсу, чи, принаймні, закриваючи очі на ті очевидні порушення, яких буде безліч, а в цей час, "патрон", із чесним обличчям розказує, що вже вніс термінове подання із надтерміновим і невідкладним законопроектом, абсолютно новим та на багато кращим і взагалі попередня стаття була, як виявляється "мертвою", про що напередодні сказав наш великий юрист – Генеральний прокурор.

І ніби то, все виглядає весело і радісно, а головне цей відвертий маразм і безлад, що вже п'ятий рік точиться в країні із імітаційними та показовими виступами, замість реальної боротьби з корупцією, весело можна до того ще й назвати – процесом постійного вдосконалення системи покарання для чиновників за незаконне збагачення. О як!

Чого лише не зробиш, аби нечесно перемогти на виборах, коли рейтинги нижче плінтуса, то ж не дивно, що закон для цих людей ніколи не був чимось недоторканим і непорушним, чимось важливим і фундаментальним, як то є в будь якій європейській країні, для них то лише один з інструментів для легалізації їх незаконної діяльності з особистого збагачення за рахунок суспільства, але ж з такими принципами ми ніколи, я підкреслюю, ніколи не попадемо, а ні в Європу, а ні, тим більш до НАТО і от тут питання, а в чім тоді різниця між нинішніми так званими "евродемократами" і вчорашньою "злочинною владою"?

Відповідь нажаль дуже сумна, бо ж по факту – ні в чім.

Хіба що в гаслах, за якими ховаються абсолютно однакові корупційні схеми, як основна усіх їх сутність і, як сенс їхнього існування.