Співробітництво з НАТО: Україна досі не виконала частину зобов'язань

07.02.2019 16:54 (Оновлено 07.02.2019 в 16:57)

Це частина виборчої технології президента Порошенка, яка не має нічого спільного із забезпеченням інтересів України в сферах безпеки, оборони і зовнішньої політики.

- Чи закріплено в законодавстві України курс на вступ в НАТО?

Так, закріплено.

- Чи достатньо існуючих положень законодавства України без змін до Конституції, які закріплюють намір нашої держави вступити в НАТО, для того, щоб НАТО зрозуміло наш намір?

Так. Достатньо. НАТО неодноразово на різних рівнях приймало політичні заяви чи рішення, в яких відзначається чи вітається намір України вступити до Альянсу.

- Чи може Україна зараз вступити в НАТО?

Ні. Кожна з країн НАТО повинна схвалити рішення Альянсу запросити Україну до членства. Попри те, що в НАТО офіційно проводиться політика "відкритих дверей" (усі бажаючі можуть вступити) в НАТО завжди було щонайменше кілька держав, які з тих чи інших причин не були готові підтримати прагнення України до членства в Альянсі.

- Чи зміни в Конституцію щодо бажання вступити в НАТО змінять позицію тих держав, які неготові наразі розглядати питання про запрошення України?

Ні, не змінять. Позиція цих держав обумовлена не тим, що вони не розуміють намір України, а тим, що вони або не вважають вступ України в НАТО відповідним потребам власної нацбезпеки і оборони, або не вважають Україну готовою до членства.

- Чи є запропоновані президентом України зміни до Конституції частиною вимог, що готують Україну до вступу до НАТО чи вимогою НАТО?

Ні, не є.

- То чому ж стільки шуму і навіщо ці зміни?

Це частина виборчої технології президента Порошенка, яка не має нічого спільного із забезпеченням інтересів України в сферах безпеки, оборони і зовнішньої політики. При цьому президент, Верховна Рада і Кабмін не виконують велику частину офіційних зобов"язань в рамках річної національної програми співробітництва з НАТО.