Чому в Україні вибухають склади з боєприпасами

09.10.2018 15:08 (Оновлено 09.10.2018 в 15:12)

Безконтрольність, відсутність відповідальності – от головна риса нинішнього режиму. Від непокараних злочинів на Майдані і аж до нинішніх катастроф.

Я хочу, щоб ви дочитали цей текст до кінця, тому моя інформація, чого сталася ця пожежа поблизу Прилук, буде в кінці допису.

Це вже четвертий випадок втрати оборонного потенціалу держави через те, що за попередні ніхто не був покараний.

Основна причина – це те, що влада у особі президента і його оточення вибудувала таку систему, котра робить їх нечутливою до громадського тиску. Як прийнято казати «у нормальній країні», так от, у нормальній країні влада зважає на громадську думку.

Приміром, владі варто було зважати на думку компетентної громадськості щодо Муженка, у нормальній країні влада б давно показала хоча б одиничні випадки звільнення топ-генералітету у відповідь на скарги патріотичної громадськості на розвал армії, витіснення мотивованих та досвідчених кадрів з керівних посад.

Але оскільки а) телепростір монополізовано так, як його не було зачищено при Януковичі б) створено загін пригодованих «лідерів думок», котрі несамовито облизують задні частини Порошенка та його свити, - то влада відчуває, що будь-який провал піарники зможуть заретушувати і такі невдачі не будуть заважати владі жити і збагачуватися.

Отож, усвідомлюймо – оці всі олєшки і бірюкови є співучасниками злочину, наслідки котрого ми зараз спостерігаємо і навіть вже чуємо біля Прилук. Придворні телеканали і сайти, журналісти і блогери за викликом – ось ця система породила безкарність, з ось такими трагічними наслідками.

І ніщо її, навіть сьогоднішнє горе, не похитає. Хоч тричі згорять артсклади, хоч російський паспорт знайдуть у родини одного з керівників зовнішньої розвідки, хоч бездарно провалять судовий процес по Кернесу – все одно влада відчуватиме силу своїй брехні.

Система брехні, створена владою, стала тим, чим мала стати – системою, де безроздільно панує зло.

Якби не було такої системи захисту від громадської думки, котру влаштував собі Порошенко, йому б довелося трохи щось робити. Але оскільки нинішній президент мислить лише піаром, то нині у нього є відчуття, що попередні три катастрофічні пожежі на складах – не проблема, і наступні аналогічні випадки не будуть заважати йому домінувати в інформаційному просторі.

***

Невеличкий відступ. Мені не подобається ні Порошенко персонально, ні тим більше, його свита з відверто підлабузницьких кадрів. Але я був готовий допомагати армії тим, що я знаю і де маю певні заділи – це сфера безпілотників, і засобів по їх підтримці та боротьбі з ними.

Я знаю людей, конструкторів, експертів, я розуміюся, хто чим дихає. Я знаю, як це виглядає на фронті не з чужих уст – сам до 2017-го року виконував бойові завдання на фронті.

Тим не менш, Президенту моя допомога виявилася не потрібна. Попри те, що двічі добивався зустрічі з ним і просив його зробити конкретні речі, котрі б швидко і недорого покращили становище наших військ.

Відступ закінчив.

***

Ви скажете – так є ж парламент!

Це правильно, парламент є. Але у парламенті є так звана більшість, а у більшості позиція: ніяких механізмів парламентського контролю! Парламентський контроль влади, а особливо – оборонного комплексу, є злом, кричать у цій більшості.

Скільки проектів ТСК подавали ми з колегами, скільки звернень моїх на Міноборони залишилося без належної відповіді. І – нуль реакції не тільки чиновників, але і загалу.

«Тимчасові слідчі комісії – зло!» - кричать наші опоненти, а дехто їм тупо піддакує. Мовляв, ніяких тимчасових слідчих комісій. Ніякої відповідальності за ненадання інформації депутатам!

Цій позицій вторить, на жаль, і «громадськість», і фб-спільнота.

От і маємо. На жаль, величезна помилка в тому числі і громадянського суспільства – це було дозволити інтерпретувати реальність у тих термінах, котрі вигідні владі.

Що критика з боку опозиції – це винятково у інтересах опозиції і є тільки лиш проявом політичної боротьбі, а країна, а армія, а артсклади тут ні при чому.

Що парламент – це місце пустих розмов, а не реальних справ. Так, це, шановні – ваші слова, котрі я щодня читаю у ваших ФБ.

Але якщо щодня плювати у парламент на радість Порошенку, то жодний його генерал-лизоблюд не буде покараний, і будуть провали і на фронті, і у спцслужбах (як з Семочко), і у тилу горітимуть артсклади регулярно.

***

За моїми даними, у Ічні не було встановлено систему захисту від безпілотників. Її купили за наші з вами гроші, але тримали у ящиках, попри вказівку розгорнути і запустити.