Просто вже нема пристойних слів. Мені цікаво: журналістів хоч трохи навчають, хоча б азам соціології?
От зараз прямо сенсацією пішли свіжі рейтинги від «Рейтингу». І «сенсація»! «Порошенко не потрапляє в ТОП-3 кандидатів на президентство» (гучний заголовок УП).
Тимошенко серед усього населення - 8.8%, Гриценко - 6.6%, а а «замикає трійку «лідерів» , словами УП, «опозиціонер Юрій Бойко, якому віддали б свої голоси 6% опитаних».
А що ж там далі? А далі Вакарчук - 6.0% (чомусь його 6% гірші, ніж 6% Бойка, який «замикає»), Зеленський - 5.8%, Порошенко - 5.5% і Ляшко - 5.5%,
Так що не так, скаже профан в соціології (якими, на жаль, є більшість журналістів), адже 6.0% - більше, ніж 5.8% і тим більше 5.5%?
Шановні, ви ж даєте висхідні дані, і там соціологи завжди пишуть про «похибку вибірки» чи, як у даному випадку, Помилку репрезентативності, становить не більше 1,5%.
Що це означає? Що відмінності, які менше 1.5% не є суттєвими. Соціологічні виміри мають певні межі точності, і соціологи завжди їх вказують. На великих вибірках, як у даному випадку, на 6000 респондентів, точність більша (1.5%), у звичних вибірках на 2000 респондентів - менша (зазвичай 2.3%).
А що це означає у даному дослідженні? Так, лідирує Тимошенко, і у разі проведення виборів зараз вона б точно увійшла до другого туру. щодо другого фіналісту - повна невизначеність, бо там, де 6.6% може бути й і 5.5 (а, може, й 7%), а там, де 5.5% може бути й 7%, (а, може, й 4%).
Отже, єдине правильне тлумачення, що у питанні другого фіналісту другого туру зараз повна невизначеність. .
З цього роблю важливий висновок: за більш ніж 20 років виборчих кампаній журналісти так і не змогли (чомусь?) набути елементарних знань - як правильно розуміти та інтерпретувати дані соціологічних опитувань.
І, очевидно, нам треба думати про навчання журналістів і посібники для журналістів, інакше на виборах у ЗМІ буде чорті-шо.