2017 рік для України: економічне зростання чи плавання за течією?

18.01.2018 13:10

Богдан Данилишин, джерело: «Левый берег»

Аналізуючи динаміку показників галузей економіки України в минулому році, можна помітити декілька цікавих тенденцій.

За 11 місяців минулого року промислове виробництво в Україні, в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, зменшилося на 0,1%. Одним з важливих показників, що характеризують економічну динаміку, є споживання електроенергії. За 11 місяців минулого року споживання електроенергії в промисловості, в порівнянні з аналогічним період 2016 року, зросло на 1,8%. Часом, при одночасному падінні промвиробництва і зростанні споживання електроенергії в промисловості прийнято говорити про перехід частини виробництва в «тінь». Пропоную поки утриматися від такого висновку. По-перше, потрібно дочекатися повних статистичних даних за минулий рік. А по-друге, різниця динаміки цих двох показників не настільки велика, щоб робити однозначні твердження. До речі, серйозно збільшили споживання електроенергії такі галузі, як машинобудування (на 8,6%) і виробництво будівельних матеріалів (на 3,5%), про динаміку і тенденції в яких детальніше напишу нижче. Спочатку про добувну галузь, ситуація в якій не дає приводу для оптимізму.

Якщо падіння видобутку кам'яного та бурого вугілля (на 16,7%) вже нікого не дивує, то зменшення видобутку металевих руд (на 6,6%) стало неприємним сюрпризом. Тим більше, що в Азії, яка є найбільшим споживачем українських металевих руд і залізорудної сировини, ціни були досить високими - 60-65 доларів за тонну.

Та й в цілому, гірничо-металургійний комплекс країни, який традиційно вважається одним з флагманів української економіки, за підсумками 11 місяців 2017 року продемонстрував не найкращі результати: показник «металургійне виробництво» знизився на 4,3%, виробництво чавуну, сталі та феросплавів зменшилася на 10,1%, виробництво коксу впало на 19,4%. Основних причин кілька: втрата підприємств, що знаходяться на тимчасово окупованій території (їх показники враховувалися в статистиці за 2016 рік), зниження можливості конкурувати ціною на міжнародних ринках, а головне - переважання в структурі виробництва української чорної металургії сировини і продукції низьких переділів, ціни на які навіть в період сприятливої кон'юнктури зростають повільніше, ніж на металургійну продукцію з високою часткою доданої вартості.

На тлі ситуації у вуглевидобутку і ГМК оптимістично виглядають статистичні дані по машинобудівній галузі, індекс виробництва в якій виріс на 6,5%. Втім, ситуація в розрізі підгалузей тут виглядає нерівномірно. З одного боку, виробництво машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва зросло на 29,2%, випуск автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів - на 15,4%. З іншого боку, зафіксовано падіння виробництва електричного освітлювального обладнання на 30,3%, а по групі «електродвигуни, генератори і трансформатори» зниження склало 11,1%.

Непогано йшли справи в транспортній галузі - вантажообіг зріс на 6,1%. Позитивна динаміка є за всіма видами транспорту: в залізничному зростання на 2%, у водному на 7,7%, в автомобільних перевезеннях на 8,8%, у трубопровідному транспорті на 13%, в авіаційних перевезеннях на 19,2%.

Говорячи про зростання вантажних перевезень потрібно повернутися до машинобудівної галузі - деякі найбільші вітчизняні підприємства транспортного машинобудування в минулому році істотно збільшили випуск продукції. Наприклад, за оперативними даними, Крюківський вагонобудівний завод виробив у 2017 році на 30% вагонів більше, ніж в 2016 році. Думаю, що вітчизняне транспортне машинобудування має потенціал для подальшого зростання - враховуючи зростаючі обсяги вирощування та експорту зернових культур, необхідно вирішувати питання налагодження забезпеченості вагонами-зерновозами компаній зернового і олійного ринків України. Потреба така об'єктивно є - найновіший український вагон-зерновоз побудований в 1993 році, близько 15% таких вагонів вичерпали свій термін експлуатаційної придатності (30 років), 60% наближаються до цього, оскільки мають вік 25-30 років. Парк вагонів-зерновозів в нашій країні можна охарактеризувати як застарілий, на 75% вичерпав свою експлуатаційну придатність, і вимагає або капітального ремонту, або повної заміни. Якщо це питання не вирішувати, то на тлі зростаючих обсягів перевезень зернових це може створювати перешкоди вітчизняним експортерам зерна та продуктів його переробки. Тому, українські аграрні холдинги поступово починають формувати портфель замовлень на вантажні вагони. Отже, у виробників вагонів-зерновозів є перспективи показати хорошу динаміку і в році, що наступив.

Хороші темпи зростання демонструвала роздрібна торгівля - збільшення товарообігу за січень-листопад 2017 року на 7,8% в порівнянні з таким же періодом 2016 року. Звичайно, позначилася порівняльна база, що дісталася від попереднього падіння - в 2014-2016 роках по ряду важливих позицій роздрібний й товарообіг знижувався на 10-15%. Певною мірою позитивна динаміка в роздрібній торгівлі була пов'язана зі збільшенням мінімальної зарплати, наслідком чого стало зростання середньої зарплати по країні - в бюджетній сфері у нас зайнято приблизно стільки ж людей, скільки в промисловості і сільському господарстві, тобто, приблизно одна третина зайнятих, а заробітна плата «бюджетників» найчастіше корелює з мінімальної зарплатою.

Але, однією з причин збільшення роздрібного товарообігу стала і більш висока, ніж прогнозувалася, інфляція, що, в тому числі, пов'язано зі скасуванням регулювання роздрібних цін на продукти харчування. Я вважаю це поганим рішенням: скасування регулювання роздрібних цін на продукти харчування недоцільно у зв'язку з домінування у вітчизняних домогосподарствах саме витрат на харчування - згідно з даними Держстату в структурі загальних витрат громадян України на продукти харчування припадає 49,8% (для порівняння, в Румунії - 27,5%, в Литві - 25,4%, в Болгарії - 19,7%).

Окремої уваги заслуговує будівельна галузь. Виробничий індекс в будівництві зріс за 11 місяців минулого року на 22,5% (в порівнянні з відповідним періодом 2016 року). Та й неозброєним оком видно справжній будівельний бум - як в столиці, так і в багатьох інших містах країни. Наприклад, за перші 6 місяців минулого року в Києві було введено в експлуатацію 985 тис. кв. м. житла. Попередній піврічний рекорд був зафіксований у другому півріччі 2007 року, тоді в столиці в експлуатацію було введено 594 тис. кв. м. Як то кажуть, відчуйте різницю!

Причини для різкої активізації будівельного ринку я би розділив на дві групи - фундаментальні та поточні. До фундаментальних належать, по-перше, низький рівень забезпеченості громадян житлом. В Україні цей показник є одним з найгірших серед європейських країн - в середньому 23 кв. м на одну людину, тоді як в Європі - від 37 до 47 кв. м. на одну людину. Крім того, кількість сімей, які перебували на квартирному обліку, перевищує 650 тис. По-друге, в нашій країні житловий фонд застарів фізично - значну його частину складають «сталінки» і «хрущовки», до того ж термін служби популярних панельних 9-поверхових будинків поступово закінчується як фізично, так і морально. Тобто, житловий фонд об'єктивно потребує кардинального оновлення, яке і відбувається.

Які важливі поточні фактори привели до будівельного буму, який спостерігався в 2017 році? Вважаю, в першу чергу попит на житлову нерухомість став наслідком невисокого довіри громадян до банківської системи - певну частину знятих з депозитних та поточних рахунків грошей населення направляє на покупку житла. До того ж ставки по депозитах в минулому році стрімко знижувалися, особливо за вкладами в інвалюті, тому, ймовірно, було чимало тих, хто вважав вкладення в «квадратні метри» доцільнішим. Український ринок цінних паперів, навіть незважаючи на те, що вітчизняний фондовий індекс у 2017 році був лідером зростання в світі, як і раніше малий і низьколіквідний, тому найчастіше не розглядається як місце вкладення капіталу громадян. Звичайно, важливим є і те, що багато забудовників «гуманізував» цінову політику, а також переорієнтувалися на малометражні квартири - це призвело до зростання продажів.

Деякі експерти називають активізацію придбання нерухомості виведенням коштів громадян з «тіні». З ними можна як погоджуватися, так і сперечатися - адже необов'язково йдеться про приховані від оподаткування гроші. Але, введенням в легальний обіг грошових коштів це назвати точно можна.

Роль банківського сектора в значному пожвавленні будівництва могла бути сильнішою. Банки, якщо і видають іпотечні кредити, то вкрай обережно, на більш жорстких, ніж раніше, умовах, найчастіше на короткий термін, і під високі процентні ставки. Це відбувається багато в чому тому, що чимало раніше виданих іпотечних позик «висять» в кредитному портфелі банків в графі «проблемних», продовжуючи «тиснути на психіку» банкірів. А також тому, що банки взагалі стримано ставляться до про всіх видах кредитування, крім споживчого та автомобільного. Вважаю, відновлення кредитування найважливішим завданням Ради і Правління НБУ на 2018 рік, і ми над цим питанням працюємо.

Варто зазначити, що темпи зростання будівництва нежитлових приміщень та інженерних споруд - 23,9% і 27,6% відповідно - відчутно перевищували темпи зростання житлової нерухомості (12,3%).

Суттєве збільшення обсягів будівництва варто вітати, тому що воно здатне дати відчутний ефект мультиплікатора - у відповідності зі сформованою структурою витрат у будівельній галузі, її зростання призведе до збільшення попиту на продукцію підприємств, на будівельні матеріали. А також на електроенергію і послуги транспорту. Виходячи з цього не буде перебільшенням припустити, що одне робоче місце в будівництві може створити кілька робочих місць в інших галузях промисловості.

Чи можуть галузі, які були лідерами по динаміці в 2017 році (за даними за 11 місяців), стати локомотивом зростання української економіки в поточному році? Здається, що будівельна галузь може продемонструвати сильну динаміку і дати імпульс деяким підгалузям в машинобудуванні і транспорті. Зростання роздрібної торгівлі також може бути помітним, оскільки і в 2018 році очікується поступове підвищення мінімальних зарплат, що приведе до збільшення доходів працівників бюджетної сфери. Думаю, що і сільське господарство (аналізу тенденцій в ньому планую присвятити окремий матеріал - по мірі підведення Держстатом даних за весь 2017 рік), як і протягом багатьох останніх років, зробить свій внесок в економічне зростання України в році, що наступив, тим більше, що прогнози цінової кон'юнктури сприятливі.

Виходячи і з попередніх даних по економічній динаміці за минулий рік можна говорити про деякі зміни в структурі українського народного господарства. Як оцінити ці зміни? Якщо позитивна динаміка в деяких важливих підгалузях машинобудування, в сільському господарстві, в транспорті, в будівництві і пов'язаних з ним секторах економіки збережеться і в 2018 році, якщо вдасться відновити або прискорити зростання в інших машинобудівних підгалузях, то такі структурні зрушення можна буде вважати позитивними.