Чотири етапи української революції
Сьогодні четверта річниця початку Майдану. Необхідно написати щось пафосно-романтичне або ж розчаровано-гнітюче.
А мені ось що спало на думку.
Чотири етапи української революції.
1. Революція на граниті. Купка романтиків, яку не можна навіть назвати активною меншістю. Народ спить.
2. Помаранчева революція. Активна меншість прокидається, щось робить і, задоволена результатом, швидко засинає. Пасивна більшість спить.
3. Революція Гідності. Активна меншість прокидається, щось робить і, незадоволена результатом, а також знаючи, що засинати не можна, починає робити все, що можливо: добробати, волонтери, реформатори і так далі. Займається всім, крім політики, бо то брудна справа. Пасивна більшість спить.
4. Наступний етап революції буде останнім і виглядатиме таким чином. Активна меншість прокидається і починає з політики, бо все решта уже пробували. Пасивна більшість спить.
Виходячи з того, що проміжок між 1 та 2 етапами складав ~ 14 років, між 2 та 3 ~ 9 років, можна припустити, що між 3 та 4 буде десь 4-5 років. 2014+5=2019.
Або ж інший варіант: середній проміжок 11-12 років, тож 2014+11=2025.
Це не прогноз, а ювілейні нотатки. Романтично-пафосно-розчаровано-гнітючі, як і мусить бути.