10 кроків до економічного зростання

08.11.2017 14:11

Приблизно половина економіки знаходиться у тіні, і ситуація не покращується.

Навіть ті, хто не любить бокс, хоча би раз бачили, як потужний удар валить боксера з ніг. Що треба робити? Вставати, підводитися на ноги. Не можна лежати, це поразка.

Українська економіка схожа на такого боксера. У 2014 році вона отримала потужний удар: війна, втрата традиційних ринків, окупація Криму та Донбасу. Економіка опинилася у нокдауні. Що треба робити? Вставати, підводитися на ноги. Але наш боксер не може. Він знекровлений та прикутий до підлоги.

Наразі ми маємо економічне зростання на рівні десь приблизно 2,5%, що після жахливого падіння означає: ми будемо такими темпами підніматися багато, багато років. Але це не вся біда. Зазвичай низьке зростання супроводжується стабільністю цін. У нас же одночасно зі низьким зростанням — висока інфляція та високе безробіття. Це називається стагфляція, від слів «стагнація» та «інфляція». Це найжахливіше, що може статися з економікою. Саме тому Національний банк нещодавно підвищив облікову ставку, посилаючи сигнал уряду, парламенту та суспільству: у нас проблеми, треба терміново щось робити.

Економісти кажуть: є дві причини, що викликають стагфляцію. Це або шок від різкого зростання цін на важливу сировину (як 1970-ті роки у розвинених країнах, коли вдесятеро зросла ціна на нафту) — явно не наш випадок. Або неправильна економічна політика: друкується забагато нічим не забезпечених грошей, водночас поганий бізнес-клімат стримує ділову активність.

Приблизно половина економіки знаходиться у тіні, і ситуація не покращується. Фантастичні обсяги грошей втрачаються через офшори та контрабанду. Подивимося на демографію: на 4 мільйони найманих працівників приватного сектору та 1 мільйон ФОПів у нас припадає майже 5 мільйонів чиновників та працівників державних підприємств (переважна більшість з яких є хронічно збитковими), 1,7 мільйонів безробітних, 11 мільйонів непрацюючих пенсіонерів. Додайте до цього еміграцію активного населення, — мільйон людей щороку. Додайте до цього величезні виплати по зовнішніх боргах у 2018-2019 роках, і ви відчуєте близькість дефолту, від якого не врятує жоден МВФ. Єдиний спосіб врятуватися — прискорене економічне зростання.

Але наш боксер не може піднятися. Він знекровлений та прикутий до підлоги.

Нагадаю: Україна посідає 166 місце у світі за рівнем економічної свободи, десь поблизу Туркменістану, Куби, Гаїті, Афганістану та Зімбабве.

Що треба робити?

Пропоную просту програму, що складається із 10 зрозумілих і давно назрілих кроків.

Три речі треба зробити негайно, ще у цьому році:

1. Ліквідувати всі силові структури в економіці та створити Службу фінансових розслідувань — безпека бізнесу є проблема №1.

2. Запровадити податок на виведений капітал замість податку на прибуток — це одночасно сильний стимул інвестування та удар по корупції, адже в цій сфері є максимальне свавілля податківців.

3. Розібратися із блокуванням податкових накладних — ця невирішена проблема сильно впливає на бізнес-клімат.

Наступні три речі треба зробити на початку року:

4. Запустити масштабну приватизацію, сфокусувавши її на прозорому продажі нестратегічних активів через ProZorro.Продажі — це дозволить, окрім іншого, скоротити кількість міністерських чиновників, що керують майном.

5. Скасувати мораторій на обіг сільськогосподарської землі, натомість запровадивши обмежувальні умови — це могутній поштовх всій економіці.

6. Провести давно підготовлену масштабну дерегуляцію — це сигнал для світу, що ми відкриті для інвестицій.

Наступні три речі треба зробити навесні, щоб вони запрацювали з початку 2019:

7. Реформувати оподаткування праці — це вихід із пострадянської пастки, гарантія конкурентоздатності нової української економіки, що базується на талантах, а не на експлуатації напівдохлих радянських промислових гігантів.

8. Перезапустити Державну фіскальну службу — це вихід із корупційної пастки, наповнення бюджету грошима, що сьогодні ховаються у тіньовій економіці.

9. Реформувати антимонопольне законодавство — це вихід із олігархічної пастки високих тарифів та високих бар’єрів на вхід у бізнес.

І, нарешті, найскладніше завдання:

10. Підготувати бюджет із пониженими показниками перерозподілу ВВП — це вихід із соціалістичної пастки. Історія вчить, що бідні країни з бюджетом вище 35% ВВП ніколи не стануть багатими. Спочатку треба піднятися, а вже потім дозволяти собі витрати на рівні найбагатших країн Західної Європи.

Список можна розширювати, але мені здається, що концентрація на 3+3+3+1=10 дозволяє чітко побачити ціль і результат.

Перші три кроки треба зробити негайно, ще у цьому році, на цьому пленарному засіданні парламенту. Велика кількість потужних підприємницьких асоціацій звернулася до парламенту, уряду і президенту із закликом щодо цього.

Нинішня правляча еліта вже почала готуватися до наступних виборів та обрала стратегію високих соціальних зобов’язань. Підвищені зарплати та пенсії, активні соціальні реформи мусять довести виборцям, що влада піклується про них.

В умовах стагфляції ця стратегія завершиться провалом. Стрімке зростання цін швидко з’їсть всі підвищення і загонить бідних у ще більші злидні. Ці люди стануть легкою здобиччю популістів, які очолять багатотисячні демонстрації голодних, чітко вказуючи їм ворога. Все закінчиться швидко і дуже болісно.

Вихід один — зняти кайдани з боксера. Запустити прискорене економічне зростання. Негайно, поки не пізно.