Головні параметри основного фінансового документа держави уже відомі. Так, планується, що його дефіцит буде 2,4% ВВП, що є одним з найнижчих показників за останні 7 років та відповідає Маастрихтським критеріям. Інфляція складе 7% і це кореспондується з ключовими позиціями Основних засад грошово-кредитної політики на наступний рік, які нещодавно були ухвалені Радою Національного банку України. Зростання реального ВВП становитиме 3%.
Звичайно, такі темпи зростання ВВП не задовольняють нікого, враховуючи ще і низьку статистичну базу минулих років. В даний час доцільно у середньостроковій перспективі виходити на рівень 7-8% його приросту. Але для цього щорічно необхідно від 60 до 100 млрд. гривень інвестиційних ресурсів. Чи є такі ресурси в даний час? Звичайно є, крім того – більша частина з них є внутрі країни. Для цього потрібні відповідні гарантії захисту інвестицій і значна лібералізація інвестиційного клімату. Та й зовнішні інвестори все частіше будуть більше дивитись на можливість інвестувати в Україну враховуючи, що зростання глобального ВВП, за прогнозами МВФ та Організації економічного співробітництва та розвитку становитиме 3.6% ВВП. Темпи економічного зростання економік розвинених країн становитимуть від 1.7 до 2%, країни Азії продовжуватимуть найбільш динамічно розвиватись завдяки високому попиту (до 5%)..
Крім того, при позитивному відношенні до зменшення дефіциту державного бюджету, я б не боявся створення спеціальних фондів, з яких будуть фінансуватися ключові програми розвитку, насамперед – машино- і авіабудування, масштабне будівництво, науково-технічні проекти, виробництво військогої техніки і продукції подвійного призначення. У цьому випадку не є ризиком доведення дефіциту держбюджету і до 5%.
Якими бачу особливості фінансово-економічної політики України у коротко- та середньостроковій перспективі?
Насамперед відзначу, що цього року є такі важливі новації.
Перша - запровадження середньострокового бюджетного планування. Це, безумовно, забезпечить: послідовність і передбачуваність бюджетної політики; посилення бюджетної дисципліни; підвищення обґрунтованості стратегічних рішень; нарощування ефективності та результативності бюджетних видатків.
До речі, ми, у Раді Національного банку також використали цей принцип під час розробки Основних засади грошово-кредитної політики на наступний рік та середньострокову перспективу. Оскільки синхронізація ключових монетарного та фінансового документів держави дозволить забезпечити синергію державних рішень.
Друга – зміна фокусу бюджетного планування: від утримання бюджетних установ до фінансування послуг. Завдяки реалізації такого принципу держава забезпечить більш ефективне витрачання власних коштів, а населення – якісніші послуги.
Третя – увага до розвитку реального сектору економіки. Обнадіює заявлений перехід до державної підтримки конкретних проектів і програм. На мою думку, це допоможе Україні запустити такий механізму розвитку, який, спираючись на внутрішні фінансові ресурси стимулюватиме економічне зростання передусім у т.зв. вузлових точках (зокрема, оборона, АПК, інфраструктура, енергетика). І добре, що Уряд, як виявилося, розділяє мої переконання. Приміром, на оборону планується спрямувати майже 165 млрд.грн.; на ремонт доріг – 44 млрд.грн., що у 2,3 рази більше від рівня 2016 року; на підтримку сектору АПК - 7,3 млрд. грн.
Четверта – подальший розвиток децентралізації видатків. Завдяки ній наступного року доходи місцевих бюджетів мають зрости на 21%, а їх ресурси – майже на 10%.
Бачу позитивні для громадськості та бізнесу намагання Уряду при формуванні Бюжету-2018. У доходній частині – це відмова від під підвищення податків, бо є сподівання на збільшення доходів за рахунок економічного зростання. Очікується, що доходи зведеного бюджету у 2018 році перевищать 1 трлн. гривень за рахунок зростання на 15% порівняно з поточним роком. Як і в попередні роки головними джерелами поповнення бюджету України будуть податки на додану вартість, доходи фізосіб і акцизи. Серед інших важливих статей доходів – кошти від спецконфіскаціі майна колишніх високопоставлених чиновників, внутрішні та зовнішні запозичення.
А у видатковій частині не можу не відзначити спробу пріоритизації видатків та передбачення ресурсів на проведення ключових структурних реформ – пенсійної, охорони здоров’я, освіти.
Є намагання Уряду посилити адресність державних соціальних допомог.
Водночас переконаний, що депутатський корпус обговорить запропонований проект і ухвалить реалістичний фінансовий документ на наступний рік.
Важливою запорукою економічного розвитку є проведення скоординованих між собою грошово-кредитної (монетарної) політики з економічною та бюджетно-фінансовою політикою уряду України. У свою чергу ці політики мають слугувати єдиній цілі – економічному зростанню.