Розпочинається новий динамічний етап великої політичної гри

10.07.2017 10:40

Як не парадоксально, між тим, новий етап починається за старими правилами.

Цей етап припадає на не найкращий час для Ангрели Меркель, яка наближається до виборів, на яких ніби і лідирує, але де кожен вивих антиглобалістів та іншої нечисті може мати серйозні наслідки. Ангела Меркель до жовтня буде змушена притримуватися дуже консервативного підходу. Позиція не змінюватиметься - Мінські домовленості з поясненням, що Росія має виконувати свою частину.

Франція і Емануель Макрон на піднесенні. Макрон хоче перемог, звершень. Але з огляду на складні відносини зі США та надскладну ситуацію в ЄС він здебільшого підтримуватиме Ангелу Меркель (Макрон, схоже добре усвідомлює відповідальність за європейську єдність), можливо, лише пробуючи зробити консультації та переговори (включно з Нормандським форматом) більш активними. Проблема, за якою варто слідкувати - це здатність Макрона опиратися промосковському політичному та бізнесовому лоббі. Отож і будемо слідкувати.

Трохи іронічно, але Дональд Трамп насправді наразі не пропонує нічого іншого, ніж те, що за його ж словами неправильно робив Барак Обама - стримування Росії, де потрібно, і співробітництво з нею ж, де можна і хочеться. Я би не закладався, що ця ситуація залишатиметься незмінною назавжди, але по Україні, його, схоже, наразі надійно загнали в коридор можливостей - санкції проти РФ залишатимуться доти, доки під окупацією буде Донбас і (звучало вже не раз, і це дуже важливо) Крим. Санкції - це звичайно зовсім не та політика, яка з позиції Кремля дозволяє говорити про нормалізацію відносин між США і РФ. Боюсь, що у прийнятій Трампом парадигмі ставлення до українсько-російської проблематики немає місця дозволу на надання\продаж Україні озброєнь. Такий крок, безумовно, буде дуже негативно сприйнятий РФ і зведе нанівець усі зусилля по нормалізації відносин. США це розуміють. Якісь перспективні зміни можуть бути пов"язані з обережними сигналами США про те, що вони віддані не текстам, а цілям Мінських домовленостей. А також сформованій команді, що опікуватиметься війною в Україні - Тіллерсон-Волкер. Що запропонує ця пара наразі сказати дуже важко хоча би тому, що обидва дипломати раніше не завжди однаково оцінювали ситуацію навколо українсько-російської війни. Але рух почався. Варто також спостерігати за тим, як тема нашої корупції і реформ вписуватиметься у контекст війни. Можуть бути і неприємні сюрпризи.

Володимир Путін наближається до виборів. Як би впевнено не почував себе тоталітарний володар, він не може дозволити собі в цей час поразку чи будь що подібне на політичний відступ. Економічний стан РФ зовсім не свідчить про те, що бравурні прогнози щодо розпаду Росії можуть справдитися в перспективі кількох років. Путін стоятиме на своєму.

У президента Порошенка поза Мінськими домовленостями позиції немає (вони ж бо укладені на виконання Мирного плану президента Порошенка). Усі внутрішні рухи в плані якихось нових законів я би радше сприймав у контексті пошуку президентськими технологами способів відтермінування виборів (якщо з рейтингом і надалі буде біда) без введення повноцінного воєнного стану та загравання з патріотично налаштованими українцями.

Тому - "наша песня хороша - начинай сначала".

Але движ пішов. І нам потрібно бути дуже уважними, як би там хтось нас без нас та й не поженив. Будемо уважними.