Ми уже чули і про двомовність з вуст А. Кузьменка, і про мовний референдум з вуст Вакарчука, чули ахінею Ніни Матвієнко, а що спортсмени з Кличком у компанії намололи - то й не злічити.
Але обурюються чомусь люди, які вважають себе інтелектуалами, а при цьому роздувають обмовку так, наче б якийсь співак, музикант чи спортсмен щось у цій країні вирішує.
Ні, вони знають, що не вирішує. Але ж тоді настає їхній золотий час, тепер вони можуть нарешті волати про те, як їх душать, притискають і навіть казати, що в такому випадку вони відрікаються від знання української, на яку вони вже майже! місцями! подекуди! з восьмої до десятої ранку перейшли.
Та не прикидайтеся ідіотами більшими, ніж ви є. Ви серйозно вбачаєте в словах Скрипки якусь загрозу? Тоді вам до психіатра.
Хоча у нас тих ґетт - хоч завались. У нас нардепи - ґетто, судді і прокурори - ґетто, митники і податківці - ґетто, олігархи взагалі недосяжне ґетто. І усі ці ґетта з нами ж не перетинаються в побутовому житті. Тільки службово. Ми несемо - вони беруть. Така собі жертва ідолам.