Суд ООН в Гаазі в запитаннях та відповідях
Мета України – ще більше заганяти кремлівського щура в глухий кут. І чим більше цей щур опирається – тим дорожчою буде ціна виходу.
Після своїх постів про перебіг подій в суді ООН я прочитав багато зрада-постів різного роду діячів, які критикували України та звинувачували її в неправильному ведені судового процесу. Все б нічого, але в коментарях та лс мені почали писати ті самі анті-тези та просити їх прокоментувати. Тому я вирішив підсумувати все це в єдиному пості.
Поїхали
1. Чому Україна не надавала докази присутності російських військових на Донбасі, а наполягала лише на «фінансуванні терористів та передачі їм зброї»?
Відповідаю. Україна направила в суд ООН позов проти РФ в контексті порушення Росіє двох конвенцій, які Росія ратифікувала та має виконувати. Це Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародна конвенція щодо викорінення всіх форм расової дискримінації. В рамках цих двох конвенцій Україною було зібрано дуже багато доказів того, що РФ систематично порушує принципи, записані в цих документах. А далі все буде йти по алгоритму:
- Україна надає докази постачання зброї та грошей на окуповані території. Україна надає перелік осіб з РФ, які причетні до цього та вимагає їх засудити відповідно до положень Конвенції.
Розглянемо, як це працює на прикладі БУКа, ввезення якого довели міжнародні слідчі по справі збитого МН17. Слідчі встановили конкретних військових РФ, які віддавали накази та перевозили БУК. Чи могли вони це робити без наказу командира військової частини? Ні. А той не міг це робити без наказу командуючого округом. А командуючий не міг це зробити без наказу Шойгу и т.п.. Плюс російські прикордонники, які двічі пропустили БУК.
- Після того, як суд ООН визнає докази, Росія, відповідно до Конвенції, має притягнути до відповідальності всіх цих осіб, та в ході судового процесу встановити їхню провину та засудити відповідно до російського законодавства. Чи притягне РФ до відповідальності офіцерів РФ, ФСБ, МНС, Шойгу, Глазєва, Суркова та інших (а СБУ їх фіксувала дуже ретельно)? Точно ні. Вона точно відмовиться виконувати рішення суду ООН.
- Після відмови Росією виконувати рішення суду ООН, Україна має право не тільки вимагати введення нових санкцій проти РФ, а ще й піднімати на Генасамблеї ООН питання «обмеження право ВЕТО в Радбезі». А саме це питання в 2014 році вже підіймала Франція, а після геноциду в Сирії це питання минулого року підіймав Верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн. І це питання вже реально дозріло.
Те саме й стосується Конвенції щодо викорінення всіх форм расової дискримінації. Цей документ передбачає чітку процедуру того, що має робити країна, до громадян якої інша країна вчиняє дискримінаційні дії. Процедура передбачає, що Україна з початку має направити протест до РФ. Що Україна і зробила. Тепер справа за Комітетом з ліквідації расової дискримінації, який має направити спеціальну комісію на окуповані території, розробити відповідні рекомендації та направити їх для виконання в РФ. Хто-небудь вірить, що після цього РФ зніме заборону діяльності Меджлісу? Чи відпустить ув’язнених в Криму українців і татар? Чи відкриватиме в Криму Українські школи? Правильно, РФ цього робити не буде. А після відмови РФ виконувати рішення Комітету ООН в рамках Конвенції, яку сама ж підписала, Україна зможе вимагати поглиблення санкцій та піднімати на Генасамблеї ООН питання «обмеження право ВЕТО в Радбезі».
2. Чому Україна не вимагає засудити РФ за військову агресію?
Відповідь. Це зовсім інша юридична площина, яка вимагає значно більших зусиль, а результат буде той самий. Чому? Бо для цього Україна має оголосити військовий стан та назвати РФ стороною конфлікту. А РФ може до останнього клеїти дурня, говорити про те, що «їх там нєт», бо немає наказу головнокомандуючого РФ про введення військ в Україну. А всі ті вбиті та захоплені громадяни РФ – це ті, що заблукали, або добровольці, яким РФ не може заборонити їхати на захист «руського миру». Чого тільки вартує сьогоднішня заява Кремля, що Янукович не просив РФ ввести війська.
- Так Чуркін же ж казав, що просив!
- Чуркін? Це той, що помер? Та хто зна, що він мав на увазі. Вже не спитаєш.
З такою риторикою Кремля Україна буде змушена повернутися до позову проти РФ за фінансування тероризму. Але час вже буде втрачено.
3. Україна не може звинувачувати РФ в фінансуванні терористів, доки ЛДНР не визнані терористичними організаціями нашою Верховною Радою.
Відповідь. Подібна заява – це чистої води маніпуляція. Бо терористом визнають не на підставі рішення Верховної ради, а на підставі норм міжнародного права та внутрішніх законів країни. Терорист, це той, хто вчиняє терористичний акт. А «терористичний акт» - це (в тому числі) застосування зброї проти людей з метою впливу на прийняття владою рішень, яких вимагає терорист. Застосовують діряві зброю проти людей? Так. Вимагають при цьому у влади України «особливий статус» чи «федералізацію»? Вимагають. Тож вони повністю підпадають під поняття «ТЕРОРИСТ». А все інше – це політичні заяви. От уявіть, ви чогось вимагаєте від влади, а вона не хоче робити. Ви підпалюєте машину чиновника та погрожуєте іншими підпалами, якщо Ваші вимоги влада не виконає. Вас арештовують, а суд такий – ну, ви ж не є членом організації, яку б Верховна Рада визнала терористичною – тому ми вас відпускаємо. Брєд?
Висновок – наразі Україна все робить системно та правильно. І мета України – ще більше заганяти кремлівського щура в глухий кут, з якого можна буде вийти лише через деокупацію та репарації. Бо на військове вторгнення в Кремля вже немає ресурсів – інакше вже б давно це зробили. І чим більше цей щур опирається – тим дорожчою буде ціна виходу.
Вище ніс, Хунта! Все буде Україна!