Історія політичних рейдерів
Сьогодні до мене звернулися кілька журналістів з Волині, щоб дізнатися мою думку з приводу подій, які відбулися в Луцькій міській раді в п’ятницю 24 лютого.
Для тих, хто не в курсі – стисло поясню. В п’ятницю 24 лютого в Луцькій міській раді мало відбутися дві сесії – з початку позачергова, а потім – чергова. Чому так? Бо нажаль в Луцьку помер міський голова – Микола Ярославович Романюк. Раптова смерть міського голови передбачає перевибори. Для того, щоб вони відбулися треба виконати дві формальності – міська рада має проголосувати за дострокові припинення повноважень міського голови у зв’язку з його смертю, а вже на підставі цього рішення ЦВК має оголосити позачергові вибори. І послідовність має бути тільки така. Тобто без рішення сесії про начебто очевидний факт ЦВК не має право оголошувати дочасні вибори. Запам’ятайте цю тезу. Вона є дуже важливою для розуміння того, що відбулося в Луцькій міській раді, а головне – чому.
І ось – ситуація. Фракція «УРОПу» в луцькій міській раді, фракція «Батьківщини» та пару депутатів-ренегатів з БПП не приходять на позачергову сесію де мали розглядати питання припинення повноважень покійного Романюка. Але приходять на чергову, заявивши, що за «припинення повноважень міського голови голосувати неможна, бо це питання з позачергової сесії, а вона не відбулася, а зараз сесія чергова, тож треба переходити до будь-яких інших питань». Головуюча на сесії секретар міської ради (яка після смерті Миколи Ярославовича автоматично стала в.о. міського голови) Вусенко Юлія сказала – нічого подібного, давайте відкриємо позачергову сесію, проголосуємо єдине питання про припинення повноважень міського голови і запустимо процедуру дочасних виборів. Але ж ні, «УКРОПи» та «Батьківщина» почали стрибати навколо тендітної жінки, кричати на неї та вимагати забути про позачергову сесію та відкривати чергову. Але Вусенко виявилась значно сильніше за багатьох депутатів-чоловіків і наполягала на своєму – процес перевиборів треба запустити. «УКРОПи», на допомогу яким приїхав аж цілий голова їх фракції в облраді Рубльов, не погодилися і в цій патовій ситуації було прийнято рішення розійтися, щоб пізніше зібратися знову.
А тепер, власне, пояснення того, що відбулося. Волинській «УКРОП», а точніше його спонсори та керівники, двічі поспіль програвали вибори в Луцьку. З початку вибори програла Костанкевич і депутатом ВР став Ігор Лапін, потім вибори міського голови програв Товстенюк. На ці кампанії було витрачено по кілька мільйонів доларів, а результату – нуль. Злякавшись лучан та майбутньої поразки, керівники волинського «УКРОПу» вирішили безкоштовно рейдернути посаду міського голови Луцька. Як це зробити? Та дуже просто:
Перше – треба купити кілька депутатів міської ради, щоб в «УКРОПа» була більшість.
Друге – треба провалити голосування по «припиненню повноважень міського голови». Тоді ЦВК не зможе оголосити дочасні вибори і виконувати обов’язки мера буде Секретар міської ради.
Третє – маючи більшість, голосуєте за припинення повноважень діючого Секретаря Юлії Вусенко та обираєте секретарем голову фракції «УКРОП» в Луцькій міській раді.
І все. Ніяких виборів ще 3 роки (доки не прийде час чергових). Ніяких витрат на виборчу компанію – тільки на підкуп депутатів міської ради, але це копійки. І в результаті маєте контроль над виконкомом та міською радою. А це, в свою чергу, повний контроль над бюджетними коштами. І ніякою відповідальності перед лучанами – бо ж він не обраний мер, а «виконуючий обов’язки» - тобто перед виборцями немає жодних зобов’язань. Схема робоча, але дуже цинічна, бо всі її ідеологи та виконавці фактично поглумилися над пам’яттю великої людини - Миколи Романюка, та над всіма лучанами, в яких фактично крадеться конституційне право обирати нового очільника міста.
Саме такий план розробили юристи «УКРОПу» та намагалися його реалізувати минулої п’ятниці. Але перша спроба розбилася о непохитну Юлію Вусенко.
Як кажуть – далі буде…