Проблеми української освіти

03.10.2016 13:17

Богдан Данилишин, джерело: «Радіо Свобода»

Сьогодні ми часто задумуємося над змістом і значенням освіти в нашому житті.

Нарікаємо на її недосконалість, невміння педагогів поставити освітній і навчальний процес у відповідності з вимогами часу.

Не виняток і українська освіта. Вона далека від досконалості. Щоб зрозуміти важливість освіти як в житті кожної людини, так і в процесі становлення держави, потрібно усвідомити наступне.

Класична ідея освіти полягає в тому, щоб розвинути розумові здібності, фізичну силу і моральну стійкість людини перед обличчям світу.

Сучасна ідея освіти полягає в тому, щоб технологічно змінити цей світ.

Нинішнє і майбутня освіта повинна в своїй практиці поєднувати ці два підходи – класичний і сучасний.

Освіта не може бути безплатною. Держава, яка ставить освіту на другорядні ролі – приречена.

Проблемою теперішньої української освіти є не її слабкість у порівнянні з іншими освітніми системами, а те, що українська освіта є в даний час залишається рудиментом радянської системи освіти. Форми навчання і організації навчального процесу, закріплення рівня компетентностей і навичок – далекі від досконалості.

Я вже не раз писав, що слід змінювати стиль освіти в наших школах і університетах. У школах необхідно формувати в учнів етику переможців, людей, які після закінчення школи не будуть чекати, коли держава для них щось зробить. В університетах доцільно закріплювати ці інтенції, даючи студентам практичну роботу прямо з самого початку навчання. І це повинна бути не квазіпрактика, яку проходять українські студенти, а саме реальна практика в реальних секторах економіки. Для цього потрібні кошти і не малі!

Ми кожного року критикуємо бюджет, що там мало грошей виділяється на науку і освіту. Так, мало. Але ми і ці використовуємо неефективно. До речі, добре, хоча поки що тільки на папері, в проекті бюджету на 2017 рік – освіта визначена як пріоритет соціальних видатків. Зарплати педагогічним працівникам зростуть в середньому на 33%. Вперше в освітній субвенції враховані видатки на здобуття повної загальної середньої освіти у ПТУ (виділено 1,6 мільярда). Враховано цільові видатки на надання державної підтримки для здобуття професійно-технічної і вищої освіти учасникам бойових дій і їхнім дітям (184,6 мільйона гривень). Стипендіальний фонд зросте на 576 мільйонів гривень. На підручники в бюджеті передбачено 0,4 мільярда гривень. Звичайно, цього не достатньо.

В практиці освітньої діяльності залишилось ще багато пережитків соціалістичної системи, зокрема і держзамовлення. Я вважаю, що скасування держзамовлення (крім військових і медичних спеціальностей) є правильним крокомЗа інформацією Мінсоцполітики, кожен третій безробітний з числа випускників вишів отримав освіту за напрямком «економіка, комерція та підприємництво», 13% – «інженерія», кожний десятий – за напрямком «право». Потрібно терміново розробити законопроект про запровадження механізму державного кредитування на здобуття вищої освіти.

І ще одне – підготовка економістів і юристів має здійснюватись тільки в спеціалізованих вишах, а не в технологічних чи ще якихось. Для цього є менеджмент. Так само і підготовка докторів і кандидатів наук з економічних і правових дисциплін. Сьогодні непрофільні навчальні заклади «штампують» докторів і кандидатів економічних наук у 3 рази більше, ніж спеціалізовані заклади економічного профілю. Це взагалі загроза.

Світова практика

Світова практика підготовки кадрів зовсім інша. У період із 1985 по 2013 роки вартість вищої освіти в США зросла на 538%, тоді як загальний індекс споживчих цін збільшився на 121%. Зростання вартості освіти також перевищило зростання витрат на медицину, які виросли приблизно на 286% за той же період (Michelle Jamrisco & Ilan Cole «College Costs Surge 500% in U.S. Since 1985:« Chart of the Day », 2013). Значна частина цих витрат оплачується кредитами на навчання, загальна сума яких зараз в США становить 1,2 трильйона доларів. Приблизно 70% студентів вищих навчальних закладів у США займають гроші на освіту; в середньому випускники починають свою кар’ єру з боргом трохи менше від 30 тисяч доларів (Rohit Chopra, «Student Debt Swells, Federal Loans Now Top a Trillion», 2013). При цьому, лише близько 60% студентів, які здобувають освіту в рамках програм бакалаврату, закінчують навчання протягом 6 років; таким чином інші змушені розплачуватися за накопиченим боргами без диплома (Національний центр освітньої статистики США).

У період із 2000 по 2014 роки великі державні дослідницькі університети Заходу збільшили витрати на надання послуг студентам на 19%, адміністративні потреби на 15%, а на поточну діяльність на 20% (Джеффрі Селінго – «Коледж без прикрас»). Сфера вищої освіти перетворилася на самодостатню машину зі створення робочих місць для людей з купою дипломів і ступенів. Тому багато спостерігачів схильні розглядати вищу освіту як «бульбашку», що стоїть на порозі цифрового апокаліпсису, аналогічного тому, який пережив газетний і журнальний бізнес.

Класична освіта і масові відкриті онлайн-курси

В майбутньому криються і реальні загрози для освітньої сфери, особливо тисячної армії вчителів і викладачів, які не опанували сучасні методи і форми подачі знань. Клейтон Крістенсен, професор Гарвардської школи бізнесу, вважає, що безрадісне майбутнє очікує тисячі навчальних закладів, перш за все в розвиненому світі, які піддадуться «підриву» революційних освітніх інновацій дистанційного навчання, у зв’ язку з ростом популярності «масових відкритих онлайн-курсів» (МВОК). На його думку, до 2030 року половина американських університетів можуть стати банкрутами.

МВОК, незважаючи на всі недоліки, в ролі масової освіти можуть стати феноменально ефективним способом навчання, особливо для мотивованих студентів. Коли Себастьян Трун і Пітер Норвіг, засновники освітньої компанії МВОК «Udacity», почали публікувати свої матеріали зі штучного інтелекту в інтернеті, вони виявили, що відвідуваність їхніх лекцій у Стенфорді різко впала. І ще вони виявили, що новий формат МВОК допоміг університетським студентам показати в середньому більш високі результати на іспитах у порівнянні зі студентами, що вивчали той самий курс у минулі роки.

Що буде в Україні, якщо студенти будуть більше одержувати знань через інтернет ніж із лекцій деяких викладачів?

Впровадження МВОК призведе до зниження вартості якісної освіти, і воно стане доступним ширшому колу людей, у тому числі і в країнах, що розвиваються. З іншого боку, впровадження нових технологій навчання може привести до руйнування традиційної освітньої галузі, яка сама по собі є важливим постачальником робочих місць для висококваліфікованих фахівців. Стрімкий розвиток технологій автоматизації на основі програмного забезпечення може поставити хрест на майбутньому багатьох професій і робочих місць, які вимагають високої кваліфікації, і які, найімовірніше, будуть цікавити багатьох випускників.

Всі ці ризики ми маємо врахувати, формуючи нову якість сучасної освіти і домогтися її конкурентності на світовому ринку освітніх послуг.