«Особливості» придбання автомобіля за кордоном та його ввезення в Україну

Блоги

27.09.2016 09:36

Борислав Береза, джерело: «Facebook»

Блоги

Всі пам`ятають, що з 1 серпня 2016 р. набрав чинності закон, завдяки якому на вживані автомобілі значно знизилися акцизи?

Нагадаю, що він був прийнятий Верховною Радою з великими труднощами, однак став надзвичайно очікуваним багатьма громадянами України, які мріяли про доступні вживані автомобілі із за кордону.

Так от нещодавно зустрівся за чашкою кави із своїм давнім приятелем із Західної України, який з перших уст розказав мені про всі "особливості" придбання транспортного засобу за кордоном та його ввезення в Україну згідно нового закону.

Автомобіль, який він придбав німецького бренду та придбаний у громадянина Німеччини. Незважаючи на те, що він володіє лише поверхневими знаннями німецької мови процес переоформлення даного ТЗ у Німеччині зайняв у нього близько 20 хв. та ще близько 30 хв. для отримання усіх експертних документів, щоб вивезти даний ТЗ з Європи (без усяких «рішал»). Пройшовши ці всі процедури, він окрилений простотою процесу повертається в Україну, а точніше до її кордону.

Маючи на руках попередню декларацію та сплативши заздалегідь усі платежі, розраховував пройти усі процедури у спрощений спосіб, але тут його чекало чимало несподіванок. Перші покращення в рамках цього закону він зустрів уже на кордоні, коли вистоявши 10-ти годинну чергу митна служба України заставила його повернутись у найближче польське місто для того, щоб отримати так званий сертифікат походження ТЗ, який йому може видати новостворена приватна фірма в одному із прикордонних міст всього лиш за 100 пол. злот (близько 700 грн.). Незважаючи на те, що в договорі купівлі-продажу ТЗ зазначено країну виробника, а також по серійному номері ТЗ (WIN code) через Інтернет за 3 хв. можна дізнатися не тільки країну, а навіть завод, який збирав даний автомобіль.

Та нажаль жодні його докази не змогли переконати інспектора митної служби України і він був змушений повертатися назад в Польщу за необхідним сертифікатом. Його здивувало те, що інспектор був непохитним у важливості цього документу і без обговорення відправляє у офіс приватної фірми, що викликає чимало запитань, чи не повязана ця фірма з якимись новими схемами, оскільки для одних інспекторів цей документ необхідний а для інших-взагалі непотрібний. Вистоявши в черзі ще 8 год. під офісом цієї фірми та отримавши потрібний інспектору папірець, він знову стає у чергу до українського кордону. Простоявши знову10 год. в черзі на кордоні, втомлений усіма подіями, на українській стороні він стикнувся з ще одною перешкодою. Інспектором митної служби України знову було відмовив в оформленні ТЗ, аргументуючи це тим, що вже 6:30 ранку і у них через 1,5 години закінчується зміна, тому вони не можуть і не встигнуть оформити даний ТЗ. Розумієте, півтори години це замало для офромлення документів! Таким чином йому довелось чекати ще 2 год., коли прийде нова зміна і оформить всі необхідні документи. А що? Він же молодий, в нього все життя попереду, тож почекає!

Уже вдома, відіспавшись після усіх пригод, зібравшись з останніми силами він вирушає на митний склад, для кінцевого розмитнення свого омріяного автомобіля. Але тут його чикало чимало сюрпризів. Йому було відмовлено в розмитненні, оскільки необхідно було ще отримати сертифікат відповідності ТЗ, який видає Державне підприємство "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" при Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України. Абсурдом було те, що вистоявши в черзі ще 2 дні, офіційно заплативши 1000 грн. його майже новий німецький автомобіль було поверхнево оглянуто підстаркуватим науковцем, який засвідчив, що ТЗ мого колеги має двигун, чотири колеса, паски безпеки, ліхтарі та відповідає всім чинним вимогам для використання його на «українських автобанах». Огляд робився тільки зовнишньо. Зібравши цілу гору документів знову вирушає на митний склад завершувати процес митного оформлення. Там він потратив ще один день, заплатив 150 грн. за перебування в зоні митного оформлення і на цьому його історія добігла кінця. Але його настрій був... Самі розумієте який.

Зараз я розумію чому по згаданому закону дозволяється розмитнювати ТЗ лише один раз в рік і особисто, бо пройшовши ці "круги пекла" розумієш, що потрібно чимало часу для відновлення сил та нервів щоб пройти усе це знову. Та маю ще один приклад як держава не робить все, що потрібно для полегшення життя українців. Саме тому я розумію чому українці люблять свою країну, але ненавидять державу. Але колись це зміниться.