На ці збори набирають хлопців 1-4 хвиль мобілізації. Згідно з законодавством, їх мають право запросити на навчання, це нормальна практика. Варто розуміти, що їх ніхто не відправляє на фронт, вони просто пройдуть збори на полігонах.
Гадаю, таким чином Генштаб ставить собі за мету, на випадок масштабної російської агресії, надати хлопцям з оперативного резерву додатковий вишкіл. Проходити збори вони будуть у різних місцях дислокації, не обов’язково у місцях своєї служби. До прикладу, мій знайомий з 93-ї бригади проходитиме навчання у 95-й. В основному на збори запрошують людей тих військових спеціальностей, у яких ЗСУ відчуває гостру нестачу.
Нагадаю, що днями в Росії розпочинаються військові навчання "Кавказ-2016". Агресор уже підтягує техніку до кордонів з Україною. Тому прекрасно, що в цей момент наші хлопці проходитимуть збори і в разі небезпеки вони одразу зможуть поповнити лави Збройних сил України.
Перевага резервістів у нинішній ситуації полягає у тому, що майже усі вони мають статус учасника АТО. Всі ці люди розуміють, що таке війна і мають достатньо великий досвід і відповідну підготовку. Це "обстріляні" люди і вони вже довели своїми діями, що можуть захистити країну від ворога, який переважає кількістю.
До прикладу, мій друг Олексій Матлак – один із "кіборгів", який захищав Донецький аеропорт. А інші товариші свого часу обороняли Дебальцево (були артилеристами та снайперами). Як ви зрозуміли, всі ці люди цілком серйозно усвідомлюють, що таке АТО, позаяк пройшли найбільш гарячі точки російсько-української війни.
Разом із тим, ці хлопці усвідомлюють й небезпеку, яка розгортається на кордоні з Україною. Ті, з ким я спілкуюсь, одноголосно стверджують: якщо буде потреба – знову поїдуть у зону АТО, аби захистити країну. Інша річ – хлопці з четвертої хвилі мобілізації. Їх просто по закону не мають права мобілізовувати (хоча збори вони також проходитимуть), адже ще не минуло шести місяців з моменту їх демобілізації. Четверта хвиля може потрапити в зону АТО лише за умови оголошення воєнного стану в Україні. Але мені хочеться вірити, що цього не трапиться.