Чому подавати до суду на Деканоїдзе за мову - це подвійні стандарти

30.08.2016 16:04

Справедливості ради слід відзначити: українською принципово не говорять народжені в Україні громадяни, котрі обіймають посади, вищі за Хатію Деканоїдзе.

Наприклад, голова МВС Арсен Аваков, з яким панові Літинському судитися було б логічніше. Однодумці пана Літинського мають неоране поле для судових позовів: їх вартий кожен із парламентської фракції "Опозиційний блок", котрі так само виступають публічно російською. Але якщо цікавіше судитися з етнічним грузином, то хай це буде Михеїл Саакашвілі, губернатор Одещини.

На керівника Національної поліції Хатію Деканоїдзе подали до суду. Позивач – Станіслав Літинський, викладач Львівського Національного університету ім. Івана Франка. Він вимагає притягнути відповідачку до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.10 Конституції України. Згідно неї, державною мовою в Україні є українська. Деканоїдзе не послуговується нею, і Літинського це обурює. Оскільки на перше слухання від МВС України ніхто не прийшов, суд відклали на 2 вересня.

Раніше пан Літинський домігся, аби в його паспорті ліквідували російськомовну сторінку. Так само судився. Можу помилятися, але, здається, саме він повертає куплену побутову техніку, якщо додана інструкція має російськомовну сторінку або не має україномовної. Що ж, це певною мірою державницька позиція.

До неї б не виникало питань, аби пан Літинський цього разу не підмінив поняття. Це відзначив інший львів’янин та не менший борець за дотримання згаданої статті Конституції, письменник Юрій Винничук. На своїй сторінці у Facebook він написав: "Літинський робить важливу справу, але цього разу перегнув. Якщо на когось і треба подавати до суду, то на українських високопоставлених громадян, які не володіють українською або цураються її. І якби це не затіяв Літинський, то у мене б постало питання: а кому це вигідно?"

Новини за темою: Парламент своєю риторикою про українську мову і декомунізацію розхитав відносини між українцями, - Савченко

Так, цікаво. Бо судитися з грузинкою за українську мову пан Літинський почав саме тоді, коли позитивний імідж нової поліції, очолюваної нею, опинився під загрозою. Йдеться про не раз згадану тут трагедію у Кривому Озері, коли поліцейські під час затримання порушника вбили його. Саме зараз новою гарячою точкою для правоохоронців є Лощинівка. І невідомо, хто і звідки підкине поліції наступних проблем.

Справедливості ради слід відзначити: українською принципово не говорять народжені в Україні громадяни, котрі обіймають посади, вищі за Хатію Деканоїдзе. Наприклад, голова МВС Арсен Аваков, з яким панові Літинському судитися було б логічніше. Однодумці пана Літинського мають неоране поле для судових позовів: їх вартий кожен із парламентської фракції "Опозиційний блок", котрі так само виступають публічно російською. Але якщо цікавіше судитися з етнічним грузином, то хай це буде Михеїл Саакашвілі, губернатор Одещини. Він учився в Києві, тож мову трошки знає.

Свого часу киянин Олег Хаврук викликав міліцію в аптеку, де з ним відмовилися говорити українською. Крок радикальний, проте в ньому все одно більше логіки, аніж у спробі Станіслава Літинського притягнути до суду Хатію Деканоїдзе за те саме. Ще більше логіки – в діях письменниці Лариси Ніцої, котра опинилася в епіцентрі великого мовного скандалу після того, як почала боротися проти русифікації "Охматдиту". Художниця розмалювала стіни головної дитячої лікарні країни милими рибками, яким дала питомо російські імена й написала їх російською. Письменниця втрутилася, написи замалювали, але на неї обрушився шквал критики. Хоч обурені захисники рибок мали б розуміти: йдеться про державну установу, а не про приватну клініку. І саме там стаття 10 Конституції мала б виконуватися за замовчуванням.

Новини за темою: Сюмар: Якщо Деканоїдзе зважиться піти, призначення нового голови Нацполіції буде складним процесом

Нарешті, переходимо до того, на що Станіслав Літинський вперто не хоче звертати увагу. Зовнішня реклама на українських вулицях відсотків на п’ятдесят – російськомовна. Це стосується також назв ресторанів, у тому числі – грузинської кухні, на що звернув увагу журналіст Вахтанг Кіпіані, який теж написав про це у Facebook. Якщо пан Літинський приїде до Києва, на залізничному вокзалі почує оголошення російською, а вокзал столиці – ворота держави. Між іншим, на тому ж вокзалі в книжкових кіосках продають твори Олеся Бузини. Тільки не смійтеся – поруч із книгами про АТО та біографією Степана Бандери. А у Львові на вокзалі в кіосках преси продають російські детективи та любовні романи. Не в перекладі.

Енергію борця за дотримання Конституції панові Літинському варто було б застосувати й до нашого телебачення. Але якщо вже хочеться судитися саме з Хатією, варто дізнатися, скільки українців знає грузинську – мову нашого справді братнього народу. І скільки грузинів віку пані Деканоїдзе й старше у себе в Грузії спілкується російською в побуті. До речі, там вільно показують не лише турецькі, а й російські канали.