На війні у публічному просторі є тільки чорне і біле
На будь-якій війні немає місця журналістиці, лише пропаганді. Якби це було не так, я стала б воєнкором, а не солдатом.
Того, хто покаже об'єктивну картину, не будуть більше нікуди пускати, а інформацією його активно користуватиметься для своєї пропаганди ворог.
Тому - на війні у публічному просторі є тільки чорне і біле. Наші - янголи з крильцями, вороги - з рогами й копитами.
В принципі, так і має бути. Пересічна людина має вважати ворога уособленням зла, інакше вона не зможе його вбивати. Це я, приміром, можу воювати з почуття обов'язку перед державою, без ненависті до ворогів, ще й поважати справжнього, ідейного ворога, який відрізняється від мене - протилежним інтересом, і нічим іншим. Більшість людей, я це помітила давно, так не можуть, їм потрібна демонізація ворога, і, відповідно, "янгелізація" наших.
Останнім часом золоте правило військової пропаганди почало давати збої. Через наявність у наші часи соцмереж будь-яка людина - нерозумна, чи просто роздратована, чимось ображена - будь-якої миті може вилити у загальний доступ ту саму об'єктивну картину, ще й емоційно згустивши фарби.
Свідомість пересічної людини, яку тривалий час годували офіційною пропагандою про білі крильця, кілька таких випадків якось переживе. Сприйме їх як поодинокі явища, а то й просто як наклеп. Але рано чи пізно настає стадія: "Так нам все брехали! Наші герої, виявляється, не в білих рукавичках, а в брудному кривавому одязі, від якого смердить! Як такі люди можуть бути нашими героями і як жити далі???". Наступна за цим думка завжди така: "Так, може, вороги мали рацію, коли казали, що не треба воювати, а треба здаватися?" (Про те, що якщо здатися, то замість наших поганих хлопців прийдуть чужі погані хлопці, ворог зазвичай не згадує).
Так розкладається дух нації. Цій інформаційній спецоперації - мабуть, тисячі років, але люди ведуться. І будуть вестись :(
Щоб зарадити цьому, бачу лише один вихід - не приховувати від людей, що:
1. Війна, навіть визвольна і священна - це кров, бруд і вивільнення усіх темних інстинктів, що дрімають в людях. Під час війни вбивають, катують, грабують - і дуже часто не тих, хто винний, а тих, хто беззахисний або кому просто не пощастило.
Якщо регулярно, спокійно і без істерик про це казати, закінчуючи завжди тим самим: "Все це відбувається тому, що у нас війна. Як тільки ворог складе зброю, війна припиниться", це правило працюватиме вже не проти нас, а проти ворога. Бо того, хто не ховається, нема на чому ловити.
2. Дуже значний відсоток населення будь-якої країни - це бидло, а воно відрізняється повною відсутністю моральних установок і поводиться пристойно, тільки поки боїться - сісти в тюрму, втратити роботу тощо. На війні, коли поруч смерть, таких дрібничок ніхто не боїться, а отже, стримуючі центри відсутні.
Історичний досвід показує, що бидло зазвичай боїться розстрілу, але військового стану у нас немає - це вже месідж не ворогам, а владі. Введіть трибунали - і кількість аватарів, мародерів і відвертого криміналу скоротиться в рази.
І наостанок. Хороші хлопці здатні будувати, робити відкриття, створювати міцні сім'ї і добре виховувати дітей. Але коли потрібно врятувати Землю від нашестя чужинців, на допомогу зазвичай приходять погані хлопці, зі своїми поганими методами. І рятують Землю.