Зрадники у владі. Найближчий соратник Януковича Юрій Іванющенко отримав свободу
Юрій Іванющенко, відомий також як "Юра Єнакіївький", який перебуває під міжнародними санкціями, віднині може вільно подорожувати світом.
Інтерпол зняв з нього червону картку, дозволивши йому тим самим подорожувати світом без ризику бути заарештованим та доправленим до України.Ця інформація міститься у відповіді апарату Українського бюро Інтерполу. Там сказано, що 19 квітня цього року Інтерополом було внесено зміни статусу розшуку Іванющенка з "арешт" на "встановлення місцезнаходження" у зв'язку з тим, що 8 квітня 2016 року закінчився термін дії ухвали Печерського районного суду Києва від 8 жовтня 2015-го, якою надавався дозвіл на затримання Іванющенка з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, Іванющенко може вільно подорожувати світом – він не буде затриманий, а Україна буде лише поінформована, що він перетнув такий-то кордон.
Цій зміни статусу передувало рішення судді Дніпровського суду Києва Чауса. Той, всуперед територіальності, закрив справу Іванющенка та зняв його з розшуку. Він просто взяв і скасував ухвалу на затримання Іванющенка та доставку в суд, винесену Печерським судом, а також постанову слідчого про розшук Іванющенка.
Після цього Управління спеціальних розслідувань звернулися до Печерського суду за новою ухвалою про затримання Іванющенка, але суд повним складом... взяв відвід. А потім сплив 6-місячний строк дії ухвали Печерського суду – слідство вдруге звернулося до Печерського суду та ті знову взяли самовідвід. Визначати нову підслідність мав Апеляційний суд Києва, який відмовився це робити. Після чого судді Печерського суду двічі переносили засідання, востаннє – на початку червня. Станом на сьогодні немає рішення суду, яке дозволяло би затримати Іванющенка.Тим часом сам одіозний соратник Януковича вирішив не зупинятися.Іванющенко подав до суду на мене, вимагаючи спростування заяв про те, що він був "смотрящим" в часи Януковича та займався організацією "тітушек". Розгляд заплановано у Печерському суді Києва 9 червня 2016 року.
Загалом Іванющенко подав три позови проти трьох депутатів – і два з них дивним чином попали до судді Ірини Литвинової. Тієї самої, яка – за дивним збігом обставин! – прийняла свідомо неправосудне рішення про закриття справи Шепелевої, дружини бізнес-партнера Іванющенка Олександра Шепелева, в офісі якого на Рильському провулку базувався Юра Єнакіївський.Іванющенко давно намагався вийти з-під санкцій – згадайте, як ще в часи генпрокурора Яреми в 2014 році він майже миттєво отримав відповідь першого заступника генерального Миколи Герасимюка про те, що одіозний олігарх є чистим перед законом.Бажання Іванющенка зникнути з бази даних Інтерполу зрозуміле.
Його родина мешкає в Монако, де володіє пентхаузом та віллою неподолік у містечку Роко Брю. Крім того, син Іванющенка Арсен є співвласником нічного клубу "Твіга" у Монако. Про розваги молодшого "Єнакіївського" ходять легенди – зокрема, у французьких медіа було розслідування про те, як він змагався з пакистанським мільярдером Джаведом Фійязом за те, хто витратить... більше грошей на шампанське протягом ночі. Іванющенко-молодший зішов з дистанції після того, як Фійяз погасив чек на 380 тисяч євро за ігристий напій.
Бажання повернутися до життя на Лазурці, що вимагало зняття його з розшуку Інтерполу, змусило Іванющенка шукати контакти з новою владою. За моєї інформацією, він та його люди намагалися вийти на Бориса Ложкіна, Григорія Суркіса та Ігоря Кононенка. Хто саме "вирішив питання" для Іванющенка, може встановити лише слідство. Але є всі підстави вважати, що посередником для реалізації судового рішення судді Чауса був головний неформальний юрист президента Порошенка Олександр Грановський.
Враховуючи статус Іванющенка, тільки наївна людина може повірити, що президент Порошенко був неінформований про системні намагання Юри Єнакіївського зникнути з міжнародного розшуку за допомогою президентського оточення.І, не втрутившись у це, президент Порошенко своєю бездіяльністю призвів до того, що Іванющенко отримав омріяну свободу пересування – а хтось інший поклав до сейфу чималу суму коштів.