Через те, що ДП "Перемога Нова", що належить ПАТ "Миронівський хлібопродукт", збирається тут споруджувати комплекси із утримання племінної птиці під торговою маркою "Наша Ряба".
Про доцільність будівництва 114 пташників на 2 мільйони "курячих голів" у цій місцевості, яка у свідомості кожного українця асоціюється зі славним козацьким минулим та унікальною природою, дискутують ще з минулого року. Громади Чигиринщини зверталися до депутатів усіх рівнів, скаржачись, що курники збираються будувати без обговорення з людьми і без уваги на наявні екологічні та соціальні ризики. На захист гетьманського краю стали й українські класики, опублікувавши звернення про недопущення будівництва пташників в Чигиринському районі.
Утім, влада і на районному, і на обласному рівні, схоже, налаштована, аби промислові потужності на Чигиринщині таки були. Аргумент чиновників – залучення інвестицій в економіку краю і нові робочі місця для селян довколишніх сіл. Рівень цієї "дискусії" доходить уже до того, що місцева влада нещодавно навіть намагалася не допустити селян у Рацево до клубу на збори громади, де обговорювалося питання спорудження "нашорябівських" пташників.
А позиція громади має величезне значення. Треба віддати належне мешканцям Черкаського району з Мошен, Тубільців та Яснозір’я, які фактично "відбили" аналогічні наміри "Нашої Ряби" будувати пташники на території цих сільських рад. Прикро, та відбили ціною власного здоров’я – наприкінці грудня 2015 року було побито сільського голову села Яснозір’я Василя Ткаченка, який став на захист інтересів громади у конфлікті з "Миронівським хлібопродуктом". Але навіть за активного втручання нардепів результатів у розслідуванні цієї резонансної справи немає.
Із мешканців Мошен, Тубільців та Яснозір’я чигиринцям треба брати приклад. Якщо громада полишить питання з курниками, то матиме на своїй землі підприємство, екологічна безпека якого під питанням.
Безумовно, для Черкащини важливий кожен інвестор і кожне робоче місце, але не за рахунок знищення довкілля і погіршення здоров’я людей. Про будівництво можна говорити лише за наявності гарантій в плані екологічної безпеки.
До речі, підприємства "Нашої Ряби" вже працюють у Каневі, недалеко від Чернечої гори, ще одного сакрального місця для українців. Чи з’являться вони і біля знаменитої гетьманської столиці Хмельницького – залежить від черкащан.
Отож, чи перетвориться Черкащина із землі Шевченка та Хмельницького на землю Косюка і компанії – питання відкрите.