Мусів був повторити свою думку, яка, можливо, не дуже вписується в радянську моду на героїв. Так, підтверджую - мене непокоїть бездумна кумиризація Надії. Я б не став сліпо глорифікувати людину, про яку ми взагалі нічого не знаємо. Треба чітко розмежовувати Савченко як особу і Савченко як політика. Щодо мене - то я маю негативне ставлення і до першого, і до другого явища.
Як людині – їй треба щиро поспівчувати, побажати здоров’я і звільнення. Хоча, якщо чесно, це не є геройство – самовільно покинути місце служби і «погоріти» на мародерстві (якщо вірити Матіосу). За логікою, після повернення в Україну з Савченко треба зняти недоторканність (як це зробили з Мосійчуком та іншими), аби людина постала перед нашим судом. Звісно, цього не станеться, оскільки люди ніколи не повірять у колючу правду, яка висвітлює героїню в поганому світлі.
Савченко – це вже не просто людина зі своїм минулим та психотипом. Це вже богоподібна ікона. А ікони не можуть ставати політиками, бо як тільки з’являється кумиризований політик – починаються дуже погані речі. Особисто для мене більшим героєм є Сенцов, якого на 20 років посадили в тюрми Якутії за те, що він возив продукти українським солдатам під час анексії Криму.
"Газета по-українськи" запитує: що буде в разі звільнення Савченко? Відповідаю: ми отримаємо політика-профана, психічно специфічного діяча, наділеного німбом напівсвятого. Надія не може бути навіть депутатом районної ради, як на мене. Їй треба усунутися з політикуму. Вона – живий символ, і таким вона повинна лишитися. Від того виграє і вона, і країна. Як тільки вона почне ходити до парламенту, її чекає блискавичний кінець.
Сподіваюся, вона чудово розуміє, що її феномен є роздутим. А також те, що її використовує конкретна партія з конкретною вождинею. Стійкість і незламність Надії, яка для цілого народу стала живим символом, не має ніякого стосунку до політики. За вольовими якостямии кожен айдарівець чи кожен, хто пережив полон, є еквівалентом Надії Савченко, і таких сотні. Але це не означає, що з них можуть бути корисні політики. Радше навпаки.