Старі граблі

Блоги

23.03.2016 16:14

Юрий Винничук, джерело: «ТСН»

Блоги

​На зміну міліції прийшла поліція. Однак враження від пришельців двояке. З одного боку, бачимо зовсім інакший тон розмови з громадянами, якісь прояви інтелігентності, більшої рішучості, а з іншого - все ще живі рудименти старого режиму.

Не секрет, що уся наша міліція сиділа по вуха в корупційних схемах, дахувала проституцію, нелегалів, наркотрафік і товаришувала з криміналітетом. Під час розгулу бандитизму 90-их років міліція зрослася з бандитами настільки тісно, що пізніше, коли бандити перетворилися на порядних бізнесменів, заробляючи свій другий мільйон уже чесно, мєнти з ними здружилися.

Мені доводилося бувати на деяких п'янках, де бандити й високі міліцейські чини гуляли разом. Ніщо не свідчило про те, що вони одні до одних можуть мати якісь претензії. Навпаки, окрім спільних забав, п'янок і полювання, їх уже єднали ділові справи. Вони стали партнерами в бізнесі. Ще були сауни, на які міліція постачала проституток "на шару". Повії відробляли так званий "суботник". І в цих саунах знову ж таки сходилися, здавалося б, непримиренні вороги. А з часом і ці ж мєнти пішли в бізнес або в дахування різних мутних схем.

Я не знаю, як стоїть справа зараз з цим усім в поліції. Але знаю, що корупція і бюрократія все ще не подолані. Валютчики мирно сидять у всім відомих місцях, їх ніхто не рухає, "рішали" й далі крутяться в сервісних центрах, які прийшли на зміну МРЕО.

Бюрократія процвітає, і нічого тут не змінилося.

Кілька років тому в сина мого знайомого в одній компанії вкрали телефон. Він написав заяву в міліцію. Назвав підозрюваних у крадіжці. Їх допитали. Перед Новим роком міліціонер, який вів цю справу, зателефонував потерпілому й запропонував забрати заяву, бо він вже все "порішав", телефон буде повернуто, а він не хоче псувати звітність. Хлопець забирає заяву, пише, що не має претензій. І на цьому все. Мент і справді все порішав, але з крадіями. Телефона ніхто не повернув.

А ось ситуація уже в наших умовах. Моя дружина побачила 7-го березня у Винниках в передмісті Львова жінок, що продавали підсніжники. І, як законослухняна громадянка, вирішила зателефонувати в поліцію. Зателефонувала. Першого разу її перекинули чомусь у пожежну частину. Другого – в сусідній район. На п'ятий раз вона заявила, що більше не збирається гратися в ці ігри, і або вони приймають заяву, або ні. Прийняли. Поліція приїхала доволі швидко. Підійшли до жінок. Частина з них одразу зникла. Лишилося дві. З ними поліція перебалакала, сіла в авто і поїхала. А жінки спокійно собі далі продавали квіти.

На цьому історія не завершилася. За кілька днів дружині зателефонували з поліції і запитали, чи не могла б вона прийти до них у відділок і оформити свою заяву письмово. Вона здивувалася: який сенс? Тих жінок уже давно нема. На запитання, чому поліція не склала протокол і не вилучила квіти, дружині все культурно пояснили.

Але це пояснення просто феноменальне. Для того, щоб скласти протокол – увага! – потрібно з'ясувати особу. А як її можна з'ясувати? Ці жінки ж не представилися. Вони могли назвати будь-яке прізвище.

А чому не конфіскували квіти? Це пояснення теж феноменальне. Якби конфіскували без протоколу, то жінки могли б уже звинуватити поліцію, що вона вкрала квіти. Але ж і квіти крадені! В держави!

– Так, – погодився поліцейський. Однак голос його не зраджував бадьорості, а був оповитий серпанком тихого смутку й безнадії. Завершилася розмова тим, що дружина відмовилася йти й писати письмову заяву. І ви гадаєте, на цьому кінець? Ні, історія мала продовження.

На календарі уже 22 березня. Дзвінок. Знову від поліції. Дружина з подивом довідується, що цього епохального розслідування нарешті завершене, і їй вирішили зачитати його результат. Цитувати з пам'яті карколомні канцеляризми поліцейського протоколу безнадійна справа. Тут же жива мова просто відпочиває. Але висновок простий, як двері: факту порушення виявлено не було.

– Чи ви з цим погоджуєтеся? – запитує поліцейський.

– Тобто ви хочете, щоб я погодилася з тим, що мені привиділися жінки з підсніжниками і я не бачила поліцію, яка з ними спілкувалася? – дивується дружина. – Якщо ви не згодні, то можете оскаржити цей результат розслідування в суді або в прокуратурі. Потім поліцейський прочитав цілу лекцію, як вони насправді мужньо борються з продавцями підсніжників, як впливають на них у засобах масової інформації, як проводять профілактичні бесіди і т. д.

А все звелося до того самого бюрократизму, який був і раніше: просто треба зняти це питання з контролю. Щоб звітність була знову непорочно чиста і красива.