​Нацизм біля кордонів. Головний підсумок словацьких виборів

Блоги

08.03.2016 09:20

Виталий Портников, джерело: «Espreso.tv»

Блоги

Для України це не просто питання сусідства, це питання нашого власного майбутнього розвитку.

Парламентські вибори в сусідній Словаччині, що пройшли у минулі вихідні, сприймалися як традиційне протистояння між партією харизматичного популіста, чинного прем'єра Роберта Фіцо, і партіями ліберального і демократичного спрямування, коаліція яких правила Словаччиною до тріумфу Фіцо. Зараз вже ясно, що ані Фіцо, ані його опонентам не вдалося домогтися вирішальної переваги. Але головним підсумком виборів стала не патова ситуація у формуванні влади.

Головний підсумок виборів - успіх ультраправих радикалів, Народної партії "Наша Словаччина" і її лідера Маріана Котлеби. Останній вже заявив про початок в країні "нової епохи". Партію Котлеби можна без особливого перебільшення назвати нацистською. Колись в близькості до нацизму звинувачували і Роберта Фіцо. Але в його випадку це був скоріше риторичний прийом. Фіцо ніколи не заходив в своїх заявах, а головне - у діях, так далеко.

А Котлеба - заходив. Він не приховує своїх симпатій до Словацької держави часів Гітлера і Тісо. Не приховує своєї ненависті до НАТО, яку вважає "терористичною організацією". Ненавидить Євросоюз, який заважає будівництву національної держави словаків. Не приховує ненависті до циганської меншини. Його партія - партія відвертих антисемітів, які ставлять під сумнів сам факт Голокосту. Ну і, звичайно, Котлеба симпатизує Путіну - кому ж ще в цьому світі симпатизувати після загибелі Гітлера і Муссоліні?

Першого свого успіху Маріан Котлеба домігся ще 2013 року, коли був обраний главою Банськобистрицького краю. Тепер по всій Словаччині за неонацистів проголосувало більше 8 відсотків виборців. Це - серйозний успіх, особлио якщо враховувати фрагментованість нового словацького парламенту.

Деякі спостерігачі пояснюють успіх Котлеби виборчою кампанією самого прем'єра Фіцо. Глава уряду зосередився на кризі з мігрантами, розраховуючи, що ця риторика принесе йому додаткову популярність. В результаті частина виборців вирішила проголосувати за тих, хто пропонує найпростіший рецепт. Між іншим, партія Котлеби - не єдина несистемна партія в новому парламенті, вона просто найстрашніша.

Представники всіх інших партій поки що відмовляються від будь-яких контактів з Котлебою. Президент країни Андрій Кіска, який зараз проводить консультації щодо формування нового уряду країни, вирішив зустрітися з усіма партійними лідерами, крім Котлеби. Але, все одно, не можна робити вигляд, що його і його партії немає. У політику Центральної Європи навздогін правому популізму прийшов і неонацизм.

Для України це не просто питання сусідства. Це питання нашого власного майбутнього розвитку. На превеликий жаль, ми не межуємо на Заході з країнами класичної демократії. Всі наші сусіди проявляють чудеса прихильності до популістської ідеології. Те, що сталося в Словаччині, демонструє, що наступна фаза - це не одужання. Наступна фаза - це коли популізм здається меншим злом у порівнянні з відвертим нацизмом. Роберт Фіцо, ще нещодавно - парія, той, кого критикували за радикалізм, вже став респектабельним політиком. Тим, хто здатний врятувати словаків від Котлеби.

Все це означає, що і Україна практично приречена на повторення східноєвропейського досвіду, на популізм з елементами авторитаризму. Те, що такий режим до цього часу не встановився, пов'язане виключно з залежністю від зовнішньої допомоги. Але, як тільки ця залежність зменшиться, популізм переможе. І надовго!