Соблюдение Прав дает возможность человеку реализоваться как личности и принести пользу государству.
10 листопада 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини. Свято було започатковано у 1950 році.
Це перший документ, в якому були сформульовані положення та права всіх людей у світі. Слід зазначити, що документ було прийнято після закінчення Другої світової війни, в ході якої було зневажено права мільйонів людей, у тому числі й найголовніше - право на життя.
Декларація прав людини – це не обов'язковий до застосування документ, але всі цивілізовані держави повинні прагнути дотримання внесених до декларації прав:
- політичних
- цивільних
- соціальних
- культурних
- економічних.
Вони необхідні кожній людині незалежно від релігії чи раси, віку чи статі, матеріального стану чи фізичних здібностей.
Дотримання Прав дає можливість людині реалізуватися як особистості та принести користь державі.
Цікаві факти про Декларацію прав людини:
- У 2018 році – 70-річчя прийняття Декларації.
- Декларація прав людини - це документ, який переклали більш ніж 500 мовами.
- На основі цієї Декларації було розроблено й інші міжнародні угоди
У деяких країнах громадяни мають незвичайні права. Наприклад, португальці мають право бути відсутнім на роботі, якщо на вулиці негода, тобто погана погода - це поважна причина влаштувати собі вихідний. Цікаво, якби такі права мали мешканці Великої Британії?
Чим відрізняється Декларація прав людини від Конституції?
Якщо Декларація прав людини є рекомендаційним документом, Конституція кожної держави гарантує права її громадян.