Захоплення футболом, хунта в Аргентині: біографія Папи Франциска
Він народився 17 грудня 1936 року у Буенос-Айресі й був найстаршим з 5 дітей Регіни Марії Сіворі та Маріо Бергольйо. Виходець з родини італійських емігрантів з Генуї, які осіли в Аргентині, куди прибули лише за 8 років до народження первістка.
Хорхе Маріо Бергольйо разом із батьком та дідусем у Буенос-Айресі, 1937 рік / фото Newyorker з архіву родини Бергольйо
Як і будь-який аргентинець, Хорхе захоплювався футболом (а ще танго) – любов до клубу "Сан-Лоренсо" він пронесе через все життя. Цікавий факт – майбутній Папа Римський навчався в одній школі із легендарним футболістом Альфредо ді Стефано, славетним форвардом мадридського “Реала” та одним із трьох найкращих форвардів 20 століття (якщо не рахувати Блохіна).
З огляду на любов Хорхе Бергольо до футболу, цінність обітниці Пресвятій Діві Кармен з відмовою від перегляду телевізора, який він дав ще 1990-го року, суттєво зростає, адже церковник заради віри відмовився від свого великого захоплення. Через це, до речі, культова сцена з фільму Фернанду Мейрелліша "Два Папи", де персонаж Джонатана Прайса, який грає Бергольо разом із героєм Ентоні Гопкінса, який грає Бенедикта 16, дивляться фінальний матч ЧМ-2014 між Аргентиною та Німеччиною, є художнім перебільшенням. Насправді результати матчів Папа дізнається від своїх охоронців – швейцарських гвардійців чи з улюбленої газети La Repubblica.
Син залізничного робітника і хімік-технолог за освітою, Хорхе Бергольо встиг попрацювати викидайлом у розважальному закладі у Кордові, а також лаборантом і прибиральником, аж у 1955 не вирішив вступити до духовної семінарії на Віллі Девото. У цей час він також зустрічався з дівчиною, але змушений був відмовитись від стосунків заради служіння богу. 11 березня 1958 року молодий семінарист вступив до католицького ордену єзуїтів і став ченцем.
Бергольйо з матір'ю та батьком у 1958 році / Фото Newyorker з архіву родини Бергольйо
Пройшовши період послушництва в Чилі й здобувши ступінь ліцензіата з філософії, Бергольйо зайнявся викладацькою діяльністю в семінарії Святого Йосипа (на аргентинський манер – коледж Сан-Джузеппе), ректором якої він стане на початку 1980-х.
13 грудня 1969 року його висвятили на священика. На той час Хорхе Бергольо були лише 33 роки. Керівництво єзуїтського ордену, вражене діяльністю священнослужителя, досить скоро – у 1973-му році підвищило його до провінціала Аргентини.
Для контексту! Для латиноамериканської країни це були важкі часи – у 1976 році до влади в країні прийшла воєнна хунта, яка розпочала репресії проти власного народу. Особливу ненависть хунти викликала опозиція, серед них були й священники, які традиційно користуються великим авторитетом і повагою в країні. Боролася зі своїми критиками нова влада в жахливий спосіб – людей викрадали, катували та били, а потім накачували наркотиками та алкоголем та викидали у відкрите море.
Така страшна доля чекала на священників-єзуїтів Орландо Йоріо і Франсіско Халікса. Їх викрали військові та за 5 діб їх напівоголені тіла прибило до берега. Вже після повалення хунти Бергольйо, як очільника аргентинських єзуїтів, звинуватили в бездіяльності, що призвела до смерті двох ченців його ордену. Це не було так, адже під час диктатури Бергольйо можливості церковника була невеликі, але він робив, що міг, зокрема, майже повторюючи подвиг митрополита Андрея Шептицького, організував таємну мережу, що допомагала опозиціонерам тікати від хунти до Бразилії. Згодом Бергольйо виступав як свідок на процесах про злочини військових.
Хорхе Бергольйо полюбляв їздити громадським транспортом / Фото AP
На початку 2000-х Орасіо Вербіцкі видав книгу, в якій повторив ці звинувачення. Вони стали підставою для тривалого розслідування про співпрацю з диктатурою, яке ледь не завадила вже тоді кардиналу Бергольйо стати Папою. Останні звинувачення проти церковника були зняті лише незадовго до Конклаву 2013 року.
- 1986 року пан Бергольо здобув ступінь доктора богослов'я у Німеччині, а після повернення до Аргентини став духовним директором Кордовської архієпископії.
- Стрімке піднесення продовжилося в 1990-ті роки минулого століття, коли кардинал Антоніо Кварассіно висвятив Бергольйо на єпископа. Єзуїт був спершу коад'ютором, а після смерті покровителя – архієпископом Буенос-Айреса та ординаром католиків в Аргентині. Далі було призначення в кардинали та отримання кількох адміністративних постів вже у Ватикані.
Унікальний Папа: цікаві факти
Стати Папою Римським аргентинець міг ще у 2005 році після смерті Івана Павла II. Але тоді Конклав не ризикнув обрати першого за понад тисячу років не європейця (а, може, зважав на судову справу проти аргентинського кардинала, яка випадкова стартувала саме навесні того року) та довірив найвищу церковну посаду німецькому кардиналу Йозефу Ратцінгеру, який очолив католицьку церкву як Бенедикт XVI.
Можливо, тоді це рішення здавалося єдино вірним, але 8 років по тому Бенедикт XVI склав із себе обов'язки з офіційним формулюванням – за станом здоров'я, чим викликав величезний скандал і завдав католицтву великого репутаційного удару, адже посади Раба рабів божих не зрікаються.
Папа Франциск і Папа Бенедикт 16 / фото Vatican Media
Ватикан постав перед необхідністю виправляти ситуацію й лише з п'ятої спроби вибір Конклаву пав на кардинала Бергольйо. Той взяв собі ім'я Франциска на честь святого Франциска Ассізького, відомого своїми простотою та смиренням. Показово, що він став першим номером, адже раніше жоден з його 265 попередників такого імені не обирав.
Франциск Перший став 266-м за ліком і першим Папою із Західної півкулі, а також першим главою Ватикану з Ордену єзуїтів.
Також пан Бергольо перервав понад сторічну традицію, коли Папами не обирали ченців. Крім того, Франциск став першим Папою-неєвропейцем, починаючи з 741 року. Останнім таким був Григорій Третій, сирієць за походженням.
Реформи, провал в Азії, поступки ЛГБТ і зустріч з Кірілом та Кастро
Від нового понтифіка чекали відновлення репутації та авторитету церкви, а це не було можливо без реформ. У новому статусі Папа Франциск взявся наводити лад у церкві.
Так, 2013 року Банк Ватикану вперше в історії опублікував річний звіт, щоб розвіяти підозри в корупції, які після нечуваної популярності бестселера Дена Брауна "Код да Вінчі" перетворилися та потужну теорію змови. Згодом Ватикан попросив авторитетну аудиторську компанію PricewaterhouseCoopers провести незалежний аудит церковної бухгалтерії, чого раніше теж не траплялося та вважалося табу.
- Папа подав і особистий приклад скромності, відмовившись від багатьох, на його думку – надмірних, привілеїв. Він волів сам сплачувати свої рахунки, відмовився від традиційної особистої резиденції Пап – Апостольського палацу на користь скромнішої резиденції Святої Марти.
- Новий Папа відмовився і від лімузина та особистого водія на користь громадського транспорту й скромної автівки марки Fiat.
- Крім того, понтифік поривався постійно сам готувати собі їжу, а ще прокидався о 4:30 ранку і засинав строго о 10 вечора, даючи приклад благочестя всім вірянам.
Також він наприкінці 2024 року кардинально змінив поховальний обряд вищих церковних ієрархів, відмовившись від надмірностей. Він відмовився від традиційних трьох трун (кипарисової, свинцевої та дубової), що використовувалися раніше, і обрав лише одну – дерев'яну труну з цинковою вставкою. Також тіло Папи не виставлятимуть на підвищеній платформі в соборі Святого Петра для огляду публіки, як це робили раніше. Відвідувачі зможуть віддати шану понтифіку, але його тіло залишатиметься в труні з відкритою кришкою.
Також Папа зробив акцент на успіхи католицтва не в Європі, де церква стрімко втрачає свої позиції, а на інших континентах. Зокрема, в Африці та рідній для нього Латинській Америці. На цих континентах авторитет Церкви досі високий, високими залишаються запити й на місіонерську діяльність католиків.
При цьому в Азії ініціативи понтифіка швидше були невдалими. Ватикан нічого не зробив проти утисків християн у Китаї, де нині панотці фактично стали підлеглими місцевих комуністів. Також Святий престол особливо не звертав увагу на геноцид уйгурів та інших бездержавних народів. З іншого боку, якщо це ігнорує весь так званий цивілізований світ, то що ви хочете від лідера держави, яка в словниках записана як "країна-карлик".
У соціально-побутовій сфері реформаторська позиція нового Папи проявилася у спрощенні процедури анулювання шлюбу і регулярній критиці священиків, які відмовляються хрестити позашлюбних дітей.
При цьому Папа, як і належить єзуїту, довго залишався консерватором-аскетом із традиційно негативним ставленням до абортів та евтаназії. Однак церква за часів Франциска все ж мусила йти в ногу з часом та зробила суттєві поступки представникам ЛГБТ-спільноти, зацікавленим у релігії.
Папа Франциск 16 вересня у Ватикані / Фото Grzegorz Galazka / Mondadori
Попри попередні ігнорування інтернету понтифік все ж завів собі соцмережі – у нього з'явилися офіційні профілі в Instagram та Twitter.
Папа Франциск спробував подолати тисячолітній розкол між двома гілками християнства і був прихильником зближення Ватикану та Москви.
Дивуватися такій екстравагантності не треба, бо Папа зустрічався і з більшим одіозними особами, зокрема комуністичним диктатором Куби Фіделем Кастро у 2015 році.
Папа Франциск з колишнім лідером Куби Фіделем Кастро в резиденції Кастро в Гавані, 20 вересня 2015 року / фото ABC
Під час зустрічі з патріархом РПЦ Кірілом у Гавані 12 лютого 2016 року Папа уклав з путіністом спільну декларацію, вочевидь сподіваючись, що вона стане початком зближення. Втім, церква в Росії (вона ж РПЦ) – елемент пропаганди та вірні слуги режиму, тому чекати якоїсь благості від воєнних злочинців чи їхніх посібників дуже наївно.
Фото зустрічі Папи Франциска і Патріарха Кирила в Гавані у 2016 році / Фото Vatican media
До теми Папа Римський оскандалився заявою про вбивць
Папа Римський цього так і не зрозумів і до останнього продовжував надсилати тим варварам миролюбні сигнали, апелюючи позмінно то до Достоєвського, то до християнських цінностей. Російські ж попи в цей час благословляли окупантів на вбивства українців.
Скандальне: що Папа наговорив про Україну та російську агресію
Папа за свою "каденцію" наговорив чимало скандальних речей про Україну, війну та Росію. Подаємо найвідоміші з них.
"Насильницька агресія проти України, на жаль, не сповільнюється. Це безглузда різанина, де щодня повторюються вбивства і звірства. Для цього немає жодного виправдання. Я благаю всіх учасників міжнародної спільноти по-справжньому брати участь у тому, щоб покласти край цій нестерпній війні", – сказав папа Франциск вірянам, що зібралися на площі Святого Петра, у своєму недільному зверненні та благословенні 20 березня 2022 року.
"Перед обличчям небезпеки самознищення, людство повинно усвідомити, що настав час зупинити війну, стерти її з людської історії, перш ніж вона зітре людську історію. Кожен політичний лідер має замислитися і присвятити себе цій меті! У цьому – звірство війни, що є варварською і святотатською дією! Ми не повинні звикати до війни! Ми повинні натомість перетворити сьогоднішнє обурення на завтрашнє зобов'язання. Бо якщо з цієї історії ми вийдемо такими самими, якими були перед тим, то всі певним чином будемо винними", – недільна промова Папи від 27 березня 2022 року.
"Біженців поділяють. Є перший клас, є другий клас, за кольором шкіри, з розвиненої вони країни чи нерозвиненої. Ми расисти, ми расисти. І це погано", – Папа натякає на "особливе" ставлення для українських біженців в Європі у порівнянні з біженцями з Африки та Близького Сходу. 15 квітня 2022 року, інтерв'ю Папи італійському телеканалу RAI.
У тому ж інтерв'ю Папа цитував також і Достоєвського з тезою, що навіть у найгірших злочинців була мати, але треба зауважити, що першою це зробила його співбесідниця Лорена Б'янкетті.
В Україні це сприйняли як адвокацію Росії, яка традиційно використовує культуру для прикриття своїх злочинних цілей.
"Я думаю про ту бідну дівчину, яка загинула через бомбу, закладену під сидінням її машини в Москві", – Папа Римський про дочку ідеолога "русского міра" Алєксандра Дугіна та пропагандистку Дарію Дугіну.
Також він назвав її "невинною жертвою війни". Це викликало загальне обурення. МЗС України навіть викликало на розмову апостольського нунція Вісвальдаса Кульбокаса, щоб Папі розвіяти цю єресь.
"Ви – нащадки великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра I, Катерини II, тієї імперії — великої, освіченої (країни, – Ред.) великої культури та великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини", – звернення Папи 25 травня 2023 до російської молоді.
"Я звертаюся до моїх братів, влади Російської Федерації, щоб Чорноморська ініціатива могла бути відновлена і зерно могло бути безпечно транспортовано", – сказав Франциск 30 липня 2023 року, звертаючись до присутніх на площі Святого Петра.
Понтифік закликав вірян молитися "за мученицьку Україну, де війна знищує все, навіть зерно", назвавши це "тяжкою образою Бога".
"Нехай же, згідно з давньою традицією, Олімпіада стане нагодою встановити перемир'я у війнах, демонструючи щире прагнення миру. Не забуваймо про мученицьку Україну, Палестину, Ізраїль, М'янму та багато інших країн, що перебувають у стані війни. Не забуваймо, що війна – це поразка", – Франциск під час молитви на площі Святого Петра 21 липня 2024 закликає до "олімпійського перемир'я", що початково було язичницькою традицією.
"Я думаю, що найсильніший той, хто дивиться на ситуацію, думає про людей і має відвагу білого прапора, і веде переговори. І сьогодні ми можемо вести переговори за допомогою міжнародних держав… Коли ви бачите, що ви переможені, що справи не йдуть, вам потрібно мати мужність вести переговори", – в інтерв'ю швейцарській телерадіокомпанії RSI, записаному в лютому 2024 року та виданому 9 березня 2024 року.
Допомога Папи Україні
При цьому зовсім перекреслювати миротворчі ініціативи Папи та Святого престолу не варто, бо на спроби закликати українців підставити агресора другу щоку та проведення спільних молебнів і маршів для українців і росіян і в такий спосіб прирівняти жертву до агресора, припадають зусилля Ватикану по звільненню українських бранців і вкрадених росіянами українських дітей (заради цієї місії Папа відрядив свого особистого посланця – кардинала Матео Дзуппі).
Папа був ініціатором численних благочинних акцій і зборів для українських біженців, особисто зустрічався з постраждалими від російського зла українцями.
Хвороба Папи
9 лютого 2025 року Папа Римський почав виголошувати проповідь на площі Святого Петра з нагоди ювілею італійських збройних сил, поліції та сил безпеки. Але не зміг завершити промову через проблеми з диханням. А вже за кілька днів понтифік опинився в лікарні.
Почали ширитись тривожні новини – Папа Римський дуже сильно захворів. У 88-річного понтифіка виявили полімікробну інфекцію та складну форму двосторонньої пневмонії, яка вразила легені.
Представники Святого престолу розповіли про "критичний стан" Папи, а деякі інсайдери навіть повідомили про найгірші новини вже найближчим часом. Також не виключено, що Папа Франциск за прикладом свого попередника зречеться свого титулу, проте саме понтифік волів би цього найближчим часом не робити, а знайти в собі сили, щоб довести до кінця Ювілейний рік християнства, який відзначає католицька церква.
Франциск до останнього активно подорожував і не зважав на проблеми зі здоров'ям – через постійний біль у колінах і спині він більшу частину зустрічей і візитів проводив на спеціальному візку, але не скасовував важливих для церкви заходів і навіть знайшов час на написання власних мемуарів. Вони вийшли в січні 2025 під назвою "Надія".
Нині зрозуміло, що підтримувати наднасичений графік зустрічей і подорожей з такою хвороби Папі Франциску вже фактично неможливо. Проте у всьому світі сподіваються на диво.
Раніше також стало відомо, що Папа Римський закликав молодих українців "відкинути війну" і "пробачити ворогам"