Звершилось: мосту Орлівка-Ісакча (Румунія) бути!

Статті

19.12.2024 11:30 (Оновлено 19.12.2024 в 11:30)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Статті

Вже більше десяти років ведуться палкі розмови про будівництво мосту через р. Дунай між населеними пунктами Орлівка (Україна) та Ісакча (Румунія). Протягом цього часу розроблялись проекти, велись перемовини на рівні урядів, експертного середовища та бізнесу, проте, як завжди, коли доходило до конкретики, плани будівництва відкладались у довгий ящик. І ось, нарешті, процес зрушився з мертвої точки! Подробиці – далі в матеріалі.

ПІВДЕННІ ВОРОТА В ЄВРОПУ

Будівництво мосту Орлівка-Ісакча через річку Дунай покликане стати частиною великого південного (додаткова альтернатива західному) транспортного коридору й має з’єднати Україну з Європейським союзом через Румунію.

Проект «South Gate to Europe» розроблявся в Україні ще за часів президентства Віктора Януковича. Окрім будівництва автодорожнього прикордонного мосту через річку Дунай, передбачалась прокладка залізнодорожнього шляху сполученням Ізмаїл-Рені та розширення автодорожніх шляхів. На той час були пройдені всі необхідні експертизи, але проект був заморожений.

В 2018 році тодішній президент України Петро Порошенко вирішив реанімувати ідею. Під час зустрічі із прем’єр-міністром Болгарії Бойко Борисовим громадськості була презентована інвестиційна пропозиція будівництва мосту через Дунай в районі населених пунктів Орлівка-Ісакча. Порошенко зазначив тоді, що після відкриття мосту – це буде найкоротший шлях, як між Україною та Болгарією, так і на всьому коридорі між Балтикою та Чорним морем.

І дійсно, зараз, щоб проїхати до європейських країн з півдня України, потрібно їхати через Молдову. Це гак більше сто кілометрів. Відповідно, для перевізників це вливається в суттєві додаткові витрати та незручності. Таким чином будівництво мосту з’єднує транспортним коридором не тільки Україну, Румунію й Болгарію, а й відкриває коридор сполучення із Туреччиною та іншими країнами ЄС.

Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація, що українські урядовці разом із зовнішніми партнерами повернулись до ідеї розбудови південного транспортного коридору. Зазначається, що в найближчі роки буде збудоване не тільки залізничне полотно (реалізовуватиме «Укрзалізниця») за Європейськими стандартами, а й можливі ремонт та розширення автодороги Одеса-Рені. Також в рамках розвитку південного транспортного коридору обговорюється й будівництво паралельного автобану Одеса-Рені, який буде набагато коротшим за існуючу трасу й повинен розвантажити транспортний потік.

Так, за інформацією джерел в уряді, з 2025 року буде затверджений національний проект зі створення південного сухопутного коридору зв’язку з Європою через Румунію. Начебто вже навіть створений міжнародний фінансовий конклав з фінансування та контролю за реалізацією, який включатиме групи компаній Vanguard, BlackRock, EBRD, ADIA(UAE) та інших приватних інвесторів.

КРИГА СКРЕСЛА: ЯКИМ БУДЕ МІСТ ОРЛІВКА-ІСАКЧА?

На сьогоднішній день поки нема точної інформації, яким саме буде автомобільний мостовий перехід між населеними пунктами Орліка (Україна) та Ісакча (Румунія) та яким коштом він буде побудований. Проте, нам вдалось дізнатись деякі подробиці, які вказують на те, що процес зрушив з мертвої точки – між урядами України та Румунії почалась конкретна робота щодо реалізації проекту.

Джерела повідомляють, що споруда може стати повною копією вже збудованого мосту «Нова Європа» ( на фото вище), більш відомий як міст Відін-Калафат. Суміщений автомобільно-залізничний залізобетонний екстрадозний міст через Дунай між Болгарією та Румунією біля міста Відін складається 3 прольотів, має загальна довжина – 3598 м, над водою – 1791 м; висота пілонів досягає 45 м. По мосту прокладено 4 смуги для автомобілів, залізничну лінію, велосипедну доріжку, 2 тротуари.

Болгарія підписала з Європейським Союзом меморандум щодо фінансування проекту у розмірі 225,8 мільйона євро у 2005 році. Національне фінансування з боку Болгарії – 60,8 млн євро, у тому числі для прилеглої інфраструктури у Болгарії – 4 розв'язки, 7 км залізничної лінії, 3,5 км автомобільних доріг. Будівництво автомобільного та залізничного підходу до мосту в Румунії було профінансовано на 57 млн євро з боку ЄС та 12 млн євро з боку Румунії.У присутності єврокомісара Йоханнеса Хана міст було відкрито 14 червня 2013 року, а з 15 червня 2013 року розпочалася експлуатація мосту.

В 2023 році заступник міністра фінансів України Олександр Кава в рамках форуму «Транспортна інфраструктура, як важливий елемент розвитку економіки», зазначив, що будівництво мосту міг би повністю чи частково профінансувати Європейський Союз або ЄБРР. Він також додав, що на той час йшли перемовини з Європейським Союзом.

(На фото: міст Бреїла-Тулча)

«Проєкт не дешевий. Але в тій же самій Румунії місяць тому був запущений міст через Дунай в місті Бреіла. Його вартість склала близько 500 млн євро», - додав Кава.

Це найдорожчий інфраструктурний проєкт, реалізований у Румунії за останні 30 років. Гроші були виділені з Європейського фонду регіонального розвитку, повідомляє

Міст, який з’єднує повіти Бреїла та Тулча, а також забезпечує зв’язок між румунськими провінціями та Молдовою, є найдовшим підвісним мостом у Румунії та третім за розміром у Європі. Також міст є найвищою спорудою в Румунії. Довжина мосту 1,9 кілометра, він має дві смуги руху в кожну сторону.

«Ми в перемовинах з Європейським Союзом. Відповідно реалізація проєкт на українсько-румунському кордоні може бути повністю або частково профінансований з залученням коштів європейської спільноти», – заявляв чиновник у 2023 році.

Що стосується мосту через Дунай в районі населених пунктів Орлівка-Ісакча (Румунія), то його довжина може скласти близько 800 м. з підходами до 12 км. Проте, це не точна інформація.

Крига в питанні будівництва мосту скресла 18 жовтня 2023 року, коли у Києві відбулося перше спільне засідання Кабінету Міністрів України та Уряду Румунії, на якому співголовували Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та Прем’єр-міністр Марчел Чолаку. За підсумками спільного засідання прем’єр-міністри підписали меморандуми та зробилиспільні заяви щодо розвитку транспортної та логістичної інфраструктури між Україною та Румунією.

Як наслідок минулорічних домовленостей, Кабмін затвердив угоду з Урядом Румунії про будівництво автодорожнього прикордонного мосту через річку Тиса на українсько-румунському державному кордоні між населеними пунктами Біла Церква - Сігету-Мармацієй (Румунія). Наші джерела в Кабінеті міністрів та ОП повідомляють, що незабаром буде підписана така сам угода й стосовно будівництва мосту через Дунай Орлівка-Ісакча і, начебто, вже навіть знайдено відповідне фінансування під реалізацію проекту.

Для підтвердження або спростування даної інформації ми звернулись по коментар до надзвичайного та повноважного посла Румунії в Україні Александру Віктора Мікула, який повідомив, що проект будівництва мосту Орлівка-Ісакча представляє інтерес для Румунії: «Як такий, він був включений до Генерального плану щодо розвитку дорожньої інфраструктури в районі нашого спільного кордону, який було схвалено під час спільного урядового засідання, яке відбулося місце в Києві в жовтні 2023 року».

Посол Румунії в Україні підтвердив, що вже прийнято рішення про будівництво мосту і наразі очікуються результати техніко-економічне обґрунтування..

ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕВАГИ ВІД БУДІВНИЦТВА МОСТУ

Експерти зазначають, що відкриття нового стратегічного для України сухопутного південного коридору до Європи з переходом до Ренійських воріт забезпечить стабільність перевезень та створить ефективну альтернативу західному коридору. Це суттєво здешевить шлях подорожей, збільшить обсяг поставок сировини та товарів до ЄС для промисловості та аграрного сектору України, її північної, центральної та південної частин.

На сьогоднішній день Дунай біля Орлівки і далі можна перетнути лише човном чи поромом. Це створює багато незручностей, гальмує наш економічний розвиток, і не дає ствердитися Україні як міцній Дунайській державі. До слова, від витоку до гирла Дунай протікає територією 10 держав: Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, Молдови та України.

«Міст допоможе всім: і легковому, і грузовому, і залізничному транспорту. Суттєва економія часу, не потрібно буде стояти в чергах і доплачувати за лишні кілометри на шляху в Південну Європу. Транзит через Молдову змусив перевізників збільшити відстань на 150-170 км і доплачувати за він’єтку», - каже представник транспортногу бізнесу. Після закриття портів з початком повномасштабної війни не працювали контейнерні термінали Великої Одеси. Найближчий привабливий контейнерний порт знаходиться в Констанції (Руминія), що в 145 км від Орлівки. 80 відсотків вантажівок, що користуються переходом Орлівка-Ісакча, є контейнеровозами. Сьогодні, по суті, порт Констанца — це український контейнерний термінал».

Новини про будівництво мосту через Дунай Орлівка-Ісакча викликало неабияке пожвавлення у представників місцевого бізнесу та закордонних інвесторів.

«Ми дуже натхнені планами будівництва мостового переходу Орловка-Ісакча. Це дозволить істотно збільшити транзит товарів з Європи в Україну і навпаки. Це істотно збільшує прибуток бізнесів, що знаходяться центральному та південному регіоні країни. Такі міста як Рені та Ізмаїл набувають нового імпульсу у розбудові та розвитку, як південний транспортний хаб нової країни. У зв'язку з цим у великого та середнього бізнесу (зернотрейдерів, виробників олії, експортерів та імпортерів нафтопродуктів) значно підвищується попит на портову та складську інфраструктуру, перевалкові бази в цьому районі. Вже сьогодні, під час війни, ми бачимо підвищенний попит на пошук перспективних територій із місцевих та іноземних інвесторів, які готові скупляти такого роду інфраструктуру. Вони розуміють, що після відкриття мосту вартість таких об’єктів збільшиться в рази», - каже представник Торгової палати.

Безумовно, це також позитивно впливає на доходність місцевого населення, збільшує кількість робочих місць, приток інвестицій, і в цілому оживить економічну ситуацію в південному регіоні України. Це будівництво також дасть імпульс й розвитку малому бізнесу в регіоні: швидкий обмін товарами, стоянки для автотранспорту, заклади торгівлі та харчування, різноманітні сервісні послуги і таке ін. Тому з надією будемо спостерігати за будівництвом транспортного коридору і, в завершення, можемо побажати наснаги урядам України та Румунії в реалізації проекту.