Допомогу отримує той, хто товаришує з людиною, у якої печатка
В’ячеслав Доброта у мирний час займається бізнесом, що не пов’язаний із війною, але вже має чималий досвід роботи волонтером. Іще у 2014 році чоловік вирішив, що має допомагати захисникам Донбасу, як може. Тоді й взявся збирати й возити необхідні для бійців речі на фронт. Коли ж почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, він відновив свою волонтерську діяльність, яку на деякий час призупиняв.
За словами В’ячеслава Доброти, волонтерська діяльність в Україні буквально просякнута фейками та легендами. Правда ж криється у тому, що до тих, хто дійсно обороняє землю, часто допомога не доходить.
«Так відбувається тому, що це просто фізично неможливо. Люди, що воюють на «передку» не можуть покинути зону бойових дій, коли їм заманеться. Вони не можуть дзвонити у штаби, волонтерам, рідним. І з ними немає зв’язку, до них дуже складно підступитися, бо це просто небезпечно. Там де вони, постійно стріляють, а це означає, що комунікація із ними, постачання необхідного для цих людей також ускладнені. Звідси - їм бракує елементарного, того, що може врятувати їм життя», - сказав Доброта.
Волонтер підкреслив, що така ситуація оголила надважливу проблему, що заважає справедливому розподіленню допомоги на фронті.
«Максимум хлопці можуть вийти на день-два у зону де менш небезпечно, однак і цю територію назвати такою, що не прострілюється важко. На таких КПП мало волонтерів. А військові у цьому випадку здійснюють комунікації зі світом через штаб», - додав Доброта.
Він пояснив, що їхати під кулі і розпитувати бійців, що ж їм насправді треба на фронті, наважиться не кожен волонтер, так само як і везти необхідне туди. А значить їх спілкування обмежується штабом. Однак, за словами волонтера, там спілкуються охоче далеко не з усіма командирами частин.
«Система побудована таким чином, якщо волонтер не їде безпосередньо на фронт, то він звертається у штаб і там вже питає, що потрібно. Ця ж схема налагоджена для великих фондів, що постійно допомагають військовим. Далі допомога проходить через папери з печатками. А саме через людину, яка має цю печатку. Ось тут виникає нюанс. Існують люди, які знаходяться близько до тієї штабної особи. І на практиці виходить так, що отримати зібрані волонтерами речі на фронт, можуть лише «наближені».
Ті ж воїни, що знаходяться на «передку» часто не дружать зі штабом, а може й навіть мають якісь «терки» із ним. їх кидають в якісь дупи і в них немає можливості дружити зі штабом. А значить, вони не зможуть отримати машину, інші необхідні речі. Навіть якщо є люди які хочуть їм допомогти, то зробити це без штабу вони не зможуть у цій системі.
Саме тому, коли ви допомагаєте, то це не завжди ефективно. Часто зібране не доходить до фронту. Але якщо ви хочете наблизити перемогу, то треба допомагати саме цим людям. Інакше ви не наближаєте перемогу, а просто передаєте п’ятий, десятий тепловізор тим, у кого вже є», - розповів Доброта.
Він же порадив звертати увагу на те, як часто виходять на зв'язок люди, що воюють, чи постять щось у соцмережах, чи часто посміхаються, дзвонять у тил. За словами Доброти, у тих хто дійсно воює, на це немає часу або можливостей.
Аби вийти за межі цієї системи Доброта радить «виходити за рамки проходження гуманітарки через паперові заяви і штампи» та зробити постачання необхідного на фронт менш бюрократизованим.
«95-а бригада. Під Ізюмом. Там лише пару раз бачили волонтерів. Рації лопати, бінокль. Їм треба це все. Я не приводжу для них щось складне. Я займаюся піхотою. Я питав у них чи є перед ними спецназ. Вони кажуть - приходять і йдуть, бо важкі умови. Не хочу за всіх казати. Є спецназ такий, що сидить під кулями. А ось 95 і 93 бригади не мають поряддосвідчених військових. А у цей час спецназ отримує все і машини і теплаки у тому числі.. А на нулі - нічого. Піхота живе під кулями. У хлопців має бути ротація. А в нас сидять хлопці тижнями. По них працюють. Вони втрачають все дуже швидко. А значить речі їм необхідні постійно. Лопати, наплічники, засоби зв’язку», - повідомив волонтер.
Він же акцентував , що є речі, яких піхота потребує найбільше. Серед них – лопати.
«Не усі лопати вони можуть використовувати. У хорошої лопати мають бути певні характеристики. Гартування металу має бути у неї високим. Лопата немає тупитися при зустрічі з камінням, корінням дерев. Вона має бути не прямої форми, а трішки ввігнута. Такою легше копати ями. Іще ручка - вона не має бути пофарбована. Інакше таке знаряддя праці вислизає із рук, а ще її видно здалеку», - попередив волонтер.
Також Доброта додав, що у набір речей, що можуть врятувати життя солдатів, окрім лопати входить цифрова рація потужністю 5 ватт де є 40-бітне шифрування, батарея до неї і шнурок для прошивки.
«Іще дрон, бінокль з дальномірною сіткою, планшет з «кропивою», рації, тепловізор. Павербокс - ідеально. Це суттєво підвищить шанси на життя захисників», - додав В’ячеслав.
Підтримати можно за реквізитами:
детальний фінансовий звіт на сторінці в Фейсбуці у В’ячеслава доброти
UAH 4149 6293 9887 9841
USD 4731 1856 0331 4904
Paypal: [email protected]