22 лютого Державна дума РФ ратифікувала "угоди про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу" з окремими районами українських Донецької та Луганської областей. "Незалежність" останніх напередодні визнав очільник Кремля.
Ситуація на сході країни погіршується майже щохвилинно, що не може не нервувати інвесторів в України та країні-агресорі. Ринок акцій в РФ з початку лютого втратив 20% своєї капіталізації.
Однак не Україною та Росією єдиними. Новий виток конфлікту на Донбасі став "чорним лебедем" для світових фінансових та сировинних ринків.
Аналітики у США погоджуються, що перебіг ситуації навколо України є одним з визначальних чинників, який впливає на волатильність акцій західних компаній. Навіть тих, які не мають жодного стосунку ні до України, ні до РФ.
Через конфлікт на сході інвестори ладні поступитися інстинкту жадібності, продаючи потенційно прибуткові інструменти та купуючи так звані активи-сховища при рекордній світовій інфляції.
Як наслідок, ціни на золото стрімко зростають, а більш ризиковані криптоактиви просідають.
Здається, що вторгнення Росії до України не вигідне нікому, адже приносить збитки світовій економіці, гальмуючи її відновлення від коронакризи. Натомість сама країна-агресор, попри стрімку девальвацію рубля, загалом виграє від наростання напруги.
Паніка по обидва боки фронту
Другий місяць фінансові ринки лихоманить. Принаймні ті, де торгуються українські та російські активи.
Українські євробонди стрімко падають на тлі страху інвесторів перед масштабним вторгненням РФ та, як наслідок, нездатності уряду обслуговувати свої зобов’язання.
Зранку 22 лютого дохідності українських євробондів, погашення яких заплановане на вересень 2022 року, сягнули 30% річних, а тих, виплати за якими відбудуться через рік або три – у межах 12-20%.
Зростання дохідності відбувається через падіння номінальної вартості бондів. Дохідність знижується на фоні намагань інвесторів позбутися цих цінних паперів та вивести хоча б частину вкладених у них коштів.
У січні цим падінням вирішив скористатися український уряд. Протягом місяця Міністерство фінансів викупило близько 10% єврооблігацій з погашенням у вересні 2022 року.
Чи зможе Мінфін так само скористатися поточним падінням – велике питання, адже запас вільних коштів уряду не безмежний.
Можливості уряду викуповувати свої зобов'язання за значно нижчою ціною обмежуються ще й тим, що ринок запозичень для України наразі закритий. Мова йде не лише про зовнішній ринок.
Навіть українські банки, компанії та громадяни, які, здавалося б, мали звикнути до життя в постійній напрузі, не бажають купувати державні облігації.
15 лютого, до "визнання" РФ "незалежності" підконтрольних російській владі територій Донбасу, Мінфіну вдалося зібрати на аукціоні з продажу ОВДП лише 66,5 млн грн – рекордно малу суму.
Аукціон 22 лютого пройшов куди успішніше: надходження до бюджету становили 3,5 млрд грн, щоправда, переважно від облігацій з терміном погашення через три місяці.
Найяскравішим економічним індикатором залишається курс гривні. На тлі нової хвилі загострення на сході країни національна валюта девальвувала. На міжбанку курс долара 22 лютого перетнув позначку 29 грн.
Економіка країни-агресора також страждає від ескалації. Різкого обвалу 21 лютого зазнав російський рубль, але на наступний день частково відіграв падіння.
Під час "визнання незалежності" ОРДЛО почали "сипатися" російські фондові індекси. Валютний індекс РТС упав на 13,2% до найнижчого значення з листопада 2020 року. Рублевий індекс Московської біржі обвалився на 10,5%.
Акції "Роснєфті", чільного видобувника нафти в РФ, обвалилися на майже 20%. З початку року компанія втратила 30% капіталізації. Власники акцій "Газпрому" стали біднішими на 16%, продовольчої групи "Магніт" та банку ВТБ – на 15%.
Інвестори в російські цінні папери побоюються, що на агресивні дії РФ захід відповість жорсткими санкціями, які передбачатимуть заборону на здійснення операцій у доларах та фунтах стерлінгів. Схоже, цей страх небезпідставний.
Як конфлікт впливає на світову економіку
Новини про конфлікт на сході України вже кілька місяців не сходять з перших сторінок провідних міжнародних ЗМІ.
В останні дні страх, що у центрі Європи можуть відбутися наймасштабніші військові дії з 1945 року, почав впливати на поведінку інвесторів та котирування цінних паперів у світі.
"Коли інвестори усвідомили, що загроза реальна, ринки акцій почали корегуватися. Інвестори почали обережно знижувати розміри своїх інвестицій. Не тільки в Європі, а й в усьому світі", – зазначає трейдер групи ICU Віталій Сівач.
Першим свідченням того, як ризик війни впливає на західні фінансові ринки, став частковий відплив інвестицій іноземних компаній у так звані активи-сховища. На тлі розгортання російської агресії ціни на золото перетнули позначку 1 900 дол за тройську унцію – уперше з травня 2021 року.
Страх великої війни в Європі знижує й котирування євро на користь безпечнішого швейцарського франка.
Водночас курс криптовалюти падає: через зростання ризиків на ринку багато хто віддає перевагу більш консервативним активам. Зранку 22 лютого вартість Bitcoin опускалася до 36 тис дол.
Відлуння конфлікту докотилося до міжнародних ринків акцій. Європейський фондовий індекс Euro STOXX 600 22 лютого просів на майже 2% до семимісячного мінімуму.
Знизилися котирування й американських акцій. Широкий індекс S&P 500 опустився на 1,4%, а з 9 лютого – на 5,2%. Технологічний NASDAQ втратив 2,1%.
Аналітики Goldman Sachs очікують, що в разі погіршення ситуації в Україні індекс S&P 500 може впасти ще на 6,2%, а NASDAQ – на 10%. Загалом на тлі загострення ситуації глобальний ринок акцій може втратити близько 1 трлн дол у капіталізації компаній.
"Усі ці рухи (котирувань міжнародних фондових індексів – ЕП) – це втеча від ризиків. На думку деяких коментаторів, це теж пов’язано із загостренням навколо РФ, хоча масштабної паніки наразі немає", – пояснює аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун.
З подальшим загостренням відносин між заходом та РФ ситуація на іноземних ринках може значно погіршитися. Причина проста: Росія може перетворитися на своєрідне джерело "токсичних активів".
Раніше Росія залучала чимало кредитів за кордоном. За підрахунками Reuters, французькі фінансові установи мають чинних кредитних угод з російськими контрагентами на 24,2 млрд дол, австрійські – на 17,2 млрд дол, американські – на 16 млрд дол, німецькі – на 8,8 млрд дол.
Російська "дочка" Raiffaisen Bank International згенерувала 39% загального прибутку австрійської банківської групи за 2021 рік. На російські "дочки" угорської OTP та італійської UniCredit припадає по 7% прибутку банківських груп.
Тепер багато європейських компаній, зокрема з фінансового сектору, можуть постраждати від санкцій та подальшого загострення ситуації. Це стосується і компаній, які працюють в енергетичному секторі.
Наприклад, британська BP володіє 19,75% акцій "Роснєфті", а Shell та Exxon активно вкладали в нафтогазові проєкти РФ, зокрема "Сахалін-1" та "Сахалін-2".
Вплив на сировинні ринки
Український чинник грає визначальну роль і на ринках сировинних товарів: від енергоресурсів до продовольства.
"Ескалація та загроза введення додаткових санкцій проти Росії підвищують вірогідність потенційних "шоків пропозиції" на ринках нафти, природного газу та, частково, зернових культур.
В останні тижні це було чи не найголовнішим фактором руху цін на нафту вгору. Схожою є реакція цін на газ на європейських ринках", – пояснює головний менеджер з макроекономічного аналізу "Райффайзен банку" Сергій Колодій.
Попри загальне падіння капіталізації російських енергетичних компаній, бюджет РФ загалом виграє від нової хвилі російської агресії завдяки росту цін на ключові статті експорту країни.
Ціни на нафту марки Brent 22 лютого наблизилися до позначки 100 дол за бар. Якщо вірити аналітикам, це ще не межа.
У Bank of America прогнозують, що залежно від сили, з якою розвиватиметься конфлікт між Україною та Росією, вартість нафти може вирости на 5-20 дол за бар. Водночас якщо вдасться досягти деескалації, то нафта подешевшає на 2-4 дол.
Деякі аналітики переконані, що фактор війни в Україні є визначальним на нафтовому ринку.
"Україна буде провідним фактором у рухах ринку цього тижня. Якщо ситуація погіршуватиметься, то ми побачимо ціни за барель Brent вище 100 доларів до кінця тижня, а то й раніше", – відзначив старший аналітик Oanda Asia Pacific Pte Джефрі Холлі.
Враховуючи, як рухалися ціни на газ в останні пів року, поки що вони слабо реагують на військово-політичну кризу в Україні. Зранку 22 лютого вартість палива зросла на 10%.
Хоча заступник голови Ради безпеки та колишній президент РФ Мєдвєдєв заявив, що Європі слід готуватися до "нової реальності, у якій тисяча кубометрів газу може коштувати 2 тис євро". Таку заяву він зробив у відповідь на рішення німецького уряду зупинити сертифікацію "Північного потоку-2".
Дорожчі енергоресурси можуть стати ще одним фактором, який впливатиме на капіталізацію компаній, передусім європейських.
"Через зростання цін на газ та нафту зростуть ціни і на електроенергію, адже газ використовується як паливо на багатьох європейських електростанціях.
Дорога електрика може знизити рентабельність або навіть спровокувати призупинення виробництва сталі, нафтопродуктів, цементу, добрив та інших енергоінтенсивних продуктів.
Відповідно, далі ланцюжком можуть постраждати транспортний сектор, будівництво та сільське господарство", – відзначає Віталій Сівач з ICU.
На конфлікт реагують ціни і на іншу сировину. Наприклад, вартість алюмінію зросла до максимуму за останні 13 років – до 3 350 дол за тонну, а ціни на нікель досягли найвищого значення з 2011 року.
Що в підсумку
Подальше загострення ситуації на Донбасі може звести нанівець намагання урядів відновити світову економіку після коронакризи, а провідних центробанків – приборкати інфляцію.
Дорогі енергоносії стримуватимуть темпи росту світового ВВП. За підрахунками JP Morgan, ескалація може призвести до стрибка цін на нафту до 150 дол за бар. Тоді світовий ВВП зросте лише на 0,9% у 2022 році проти 5,5% у 2021 році.
Зростання цін на пшеницю, кукурудзу та олію суттєво впливатиме на інфляцію в більшості країн світу.
"Щоб стримати інфляцію, ФРС та ЄЦБ доведеться прискорити плановий процес підвищення облікової ставки. Занадто швидке підняття облікової ставки може закінчитися не тільки падінням цін на акції всіх секторів економіки, а й економічним спадом", – зазначають в ICU.
Ситуацію з інфляцією підігрівають і погрози ЄС запровадити санкції, які "закриють доступ Росії до європейської економіки".
Схоже, Росія до цього вже почала готуватися. На початку лютого там уклали довгостроковий контракт на постачання газу до Китаю. Останній доволі стримано реагує на загострення конфлікту на Донбасі.
У 2022 рік економіка Піднебесної, у якій Росія шукає порятунок від санкцій Заходу, увійшла з багажем власних проблем: демографічною кризою, "бульбашкою" в секторі нерухомості та уповільненням темпів росту економіки.
Цінові шоки на сировинних ринках та уповільнення росту економік торговельних партнерів КНР лише погіршать економічну ситуацію в другій за розмірами економіці світу.
Імовірність загострення економічних проблем і навіть настання нової економічної кризи – більш ніж вагомі підстави для об’єднання зусиль цивілізованого світу проти ескалації на сході України.