На початку вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про віртуальні активи", який повинен був легалізувати в Україні криптовалюту. Вона мала б юридичний статус, а регулювати ринок повинен був новий орган.
Ще планувалося, що в Україні запрацюють міжнародні біржі, а власники криптовалюти отримають правовий захист своїх віртуальних активів. Однак закон ветував президент Володимир Зеленський і відправив у парламент на доопрацювання.
Розповідаємо, як в Україні повинен був працювати криптобізнес, що повинно було змінитися в країні та чому президент ветував закон.
Чому президент ветував закон
Через кілька тижнів після ухвалення закону президент Володимир Зеленський повернув його до Верховної Ради зі своїми пропозиціями.
Згідно із законом, регулювання ринку віртуальних активів здійснюють різні державні органи залежно від виду таких активів, зокрема й шляхом створення нового органу центральної виконавчої влади.
"Створення нового органу, як передбачено цим законом, потребуватиме значних видатків з державного бюджету. Тож Володимир Зеленський пропонує віднести регулювання обігу віртуальних активів до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку", – говориться на офіційному сайті президента.
Глава держави повернув закон зі своїми пропозиціями у Верховну Раду. Він проти створення нового органу і пропонує доручити регулювання обігу віртуальних активів (ВА) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
За словами CEO Kuna (сервіс обміну криптовалют, орієнтований на клієнтів з України) Семена Каплоушенка, вето президента та його пропозиції пов'язані з необхідністю узгодити закон з європейськими стандартами.
Проєкт регламенту чітко визначає, що контроль за ринком ВА повинен здійснювати місцевий державний орган, який регулює фінансові ринки, а також встановлює жорсткі вимоги до учасників індустрії і класифікацію їх видів діяльності.
Оскільки Україна підписала договір про асоціацію з ЄС, вона повинна гармонізувати законодавство з європейськими правилами. Регламент ще не затвердили, а коли це станеться, він набуде чинності через два роки.
Ухвалений в Україні закон відповідає тому, що є зараз, але не буде відповідати тому, що буде в майбутньому, тому позиція президента правильна", – говорить він.
Для чого був потрібен закон
Криптовалюта та інші валютні активи давно присутні в житті українців. Хтось ними активно користується, хтось читає про них у новинах. Проте правове поле для валютних активів не було визначене, що створювало певні проблеми.
Наприклад, юридичні особи не мали права працювати з криптовалютою. Тобто великі компанії не могли вкладати туди гроші, і весь ринок тримався на фізичних особах. Мета закону – запустити ринок і вирішити ці проблемні питання.
Документ містить поняття "професійний гравець", опис ліцензій та класифікацію активів. Закон також дозволяє власникам криптовалют захистити їх, легально обміняти та задекларувати.
Якби закон почав діяти, з'явився би ринок посередницьких послуг для оплати товарів криптоактивами, їх зберігання та обміну. Це розширило б можливості їх використання.
Ще в Україні змогли б легально працювати міжнародні біржі, на яких відбуваються торги віртуальними активами.
Для цього вони, як і інші постачальники послуг, пов'язаних з обігом криптовалют, повинні були пройти державну реєстрацію в Україні та подавати звіти про свою діяльність у компетентні органи.
Також завданням закону є забезпечення захисту українських інвесторів при здійсненні інвестицій на ринку ВА.
"Ринок віртуальних активів потребує належного законодавчого врегулювання, яке покликане не лише надати можливість учасникам суспільних правовідносин розпоряджатися такими об'єктами, а й забезпечити баланс інтересів учасників ринку та сприяти надходженню інвестицій в Україну", – говориться в пояснювальній записці до закону.
На думку Каплоушенка, закон є гарним початком для регулювання галузі і вкрай необхідним, оскільки бізнесу потрібні статус, банківське обслуговування, визнання міжнародною спільнотою, користувачам – захист прав власності, прозоре пільгове оподаткування, державі – доходи в бюджет від податків, фінансовий моніторинг та регулювання ринку.
"Проєкт у редакції, що існувала до вето, передбачав ліберальне регулювання. Якщо раніше ми це підтримували, то зараз ми на стороні змін та призначення нового регулятора – НКЦПФР.
Зміна регулятора може принести криптовалютній індустрії більше жорстких вимог та ускладнити юридичний процес, але це дасть змогу очистити ринок та залишити на ньому сильних гравців, які будуть діяти за міжнародними правилами.
Це буде складніше, але в перспективі це дозволить індустрії стати частиною глобального ринку, отримати доступ до банківського обслуговування в Україні і за кордоном. Україна стане привабливою юрисдикцією", – вважає він.
Центральним органом виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у сфері обігу віртуальних активів, повинно було стати Міністерство цифрової трансформації України.
Закон передбачав, що ринок матиме три регулятори: Мінцифри, Нацбанк та НКЦПФР. Також планувалося створити новий регулятор – Національну службу з регулювання обігу віртуальних активів (НСВА).
Серед її компетенцій – видача дозволів криптокомпаніям на ведення відповідної діяльності на території України. Однак цей пункт не задовольнив президента.
"Ринок віртуальних активів – це додаткова точка для зростання цифрової економіки в Україні. Легалізація віртуальних активів створює передумови для запуску цього інноваційного ринку.
Уже незабаром іноземні та українські постачальники послуг, пов'язані з оборотом віртуальних активів, зокрема криптобіржі, зможуть офіційно працювати в нашій юрисдикції.
Розвиток нової індустрії дозволить залучити прозорі інвестиції та посилить імідж нашої країни як високотехнологічної держави", – говорить міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За словами заступника міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександра Борнякова, легалізація віртуальних активів сприятиме активній реєстрації криптокомпаній в Україні.
Зокрема, ухвалення профільного законодавства стимулюватиме залучення на український ринок іноземних бірж, що стане потужним стимулом для подальшого розвитку криптосфери в Україні.
Банки відкриватимуть для них рахунки та проводитимуть операції з новим класом активів. Борняков упевнений, що суспільство, бізнес та держава виграють від легалізації нового сектору економіки.
Віртуальні активи, забезпечені валютними цінностями, підпадатимуть під регулювання НБУ. Віртуальні активи, забезпечені фінансовими деривативами чи цінними паперами, належатимуть до зони відповідальності НКЦПФР.
Закон визначає такі загальні принципи державного регулювання.
1. Створення сприятливих умов для розвитку ринку віртуальних активів.
2. Забезпечення прозорості державного регулювання ринку віртуальних активів, залучення учасників ринку до обговорення змін у державному регулюванні сектору.
3. Забезпечення прозорості, чесності та добросовісності ведення діяльності учасниками ринку віртуальних активів з метою уникнення і протидії шахрайству та іншим видам протиправної діяльності.
4. Забезпечення ефективних механізмів захисту прав та інтересів усіх учасників ринку віртуальних активів.
5. Забезпечення рівності всіх учасників ринку віртуальних активів.
Що таке віртуальні активи
Віртуальний актив – це особливий вид майна, який є цінністю в електронній формі, існує в системі обігу віртуальних активів та може перебувати в цивільному обігу.
Віртуальні активи можуть бути забезпеченими і незабезпеченими, говориться в тексті закону.
Забезпечений – це той, який надає його власнику право вимоги щодо інших, крім самого віртуального активу, об'єктів цивільних прав. Незабезпечений – не надає його власнику будь-яких прав вимоги щодо інших об'єктів цивільних прав.
Що робити для отримання ліцензії
Закон встановлює чотири вимоги до компаній, які отримуватимуть ліцензії на надання послуг, пов'язаних з оборотом ВА.
1. Вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу компанії.
2. Вимога сплатити збір за подання заявки на отримання ліцензії.
3. Критерії відповідності компанії вимогам закону.
4. Подання разом із заявкою на отримання ліцензії визначеного переліку інформації.
Принципи якісного регулювання
За словами Федорова, щоденний оборот віртуальних активів становить 1 млрд грн, однак він перебуває в тіні.
З цієї причини міжнародні біржі не можуть заходити в Україну, додав міністр. Він також підкреслив, що з жодної операції з віртуальними активами не платяться податки. Це передумови створення законопроєкту.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров
Взаємодія бізнесу та органів влади – це світовий процес. Наприклад, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об'єднує 37 розвинених країн, будує власну регуляторну політику на основі таких сімох принципів.
1. Пояснення ролі регулювання.
2. Запобігання недоцільному втручанню держави і збереження довіри до державних органів.
3. Ухвалення рішень і структура керівного органу для незалежних регуляторів.
4. Підзвітність та прозорість.
5. Залучення всіх сторін до обговорення регуляторного акта.
6. Прогнозування економічного ефекту.
7. Оцінка ефективності.
Вони допомагають досягати значних успіхів в економічному аналізі, економічному прогнозуванні та державному управлінні.
Україна не є членом організації, але вона частково адаптувала ці принципи. Їх визначили в законі "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Цих принципів шість: доцільність, адекватність, ефективність, передбачуваність, збалансованість, прозорість та врахування громадської думки.
Ось як у пояснювальній записці до закону "Про віртуальні активи" сказано про його доцільність.
"Необхідним елементом нової економічної парадигми будь-якої держави стає розвинений ринок віртуальних активів. В Україні він фактично сформований та існує протягом п'яти років, але перебуває за межами правового поля держави.
Учасники ринку віртуальних активів повинні отримати можливість користуватися банківськими послугами, сплачувати податки з отриманих доходів та отримувати юридичний захист у судах при порушенні їх прав".
Закон критикували ще до його ветування президентом. Наприклад, член Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Юрій Бойко говорив, що акт потребує доопрацювання в частині більшого захисту інвесторів.
"Закон іще неузгоджений, багато пунктів у ньому віддані під розробку додаткових нормативних документів, які регулюватимуть цей ринок: створення державної політики, спеціального органу, порядку видачі дозволів", – говорив він під час круглого стола "Легалізація віртуальних активів по-українськи. Можливості та ризики".
На думку Бойка, необхідно прописати рівні умови для кожного учасника ринку й захистити інвесторів. Залишається відкритим питанням будівництва регуляторного арбітражу.
Член НКЦПФР також наголосив, що розробка та ухвалення підзаконних актів захистить ринок від багатьох ризиків, зокрема від фінансових маніпуляцій під прикриттям ВА, коли кошти використовуватимуть не за прямим призначенням.
Як у світі використовується криптовалюта
У багатьох країнах криповалюта вже визнана офіційно.
У Японії криптовалюта є стовідсотковим засобом платежу. Її офіційна назва – криптоактиви. Є методика оцінки блокчейн-стартапів від Міністерства економіки, а оподаткування становить до 55% від прибутку.
У США криптовалюти розглядаються в трьох напрямках: аналог грошей, власність та біржовий товар. Регулюють їх з боку цінних паперів та майнінгу. Кожен штат має власні правові норми.
Є спеціальні сервіси для обліку оподатковуваної бази. Залежно від формату використання може стягуватися податок на прибуток (15-35%) або застосовуватися повне звільнення від податків.
В Естонії криптовалюта – це альтернативний платіжний засіб. Країна однією з перших ухвалила закони з регулювання криптовалюти. Правові норми дозволяють вести діяльність в усьому світі.
Криптовалюта тут не обкладається ПДВ. Усе оподаткування лягає на клієнта і регулюється правовими нормами його країни. Якщо він резидент Естонії, податок становить 7%.
Канада дозволяє використання криптовалюти, однак вона не вважається законним засобом платежу в країні. Тобто приватні операції з криптовалютою не заборонені, але податки нею заплатити не вийде.
Канадське податкове агентство визначає криптовалюту як товар. Воно оголосило, що використання криптовалюти для оплати товарів або послуг має розглядатися як бартерна операція.