«Штурм музею» і ще 15 справ, які відкривали проти Петра Порошенка

Статті

27.05.2020 11:02 (Оновлено 27.05.2020 в 11:03)

Дмитро Баркар, Анастасія Москвичова, «Радіо Свобода»

Статті

​«Покарання ще попереду» – ці слова президента Володимира Зеленського, сказані про його попередника Петра Порошенка почули і в правоохоронних органах. Не минуло тижня і силовики увірвалися у музей Гончара, де розміщена виставка приватної колекції картин сім’ї Порошенків.

У Державному бюро розслідувань (ДБР) пояснили, що перевіряють, чи заплатили мито при ввезенні картин в Україну. Це вже, як мінімум, п’ятнадцята справа порушена в Україні проти Петра Порошенка після завершення його президентського терміну.

Справа про картини

Державне бюро розслідувань відкрило справу щодо можливого порушення і несплати мита під час ввезення 43 картин в Україну. Через це колишньому президенту України та народному депутату від «Європейської солідарності» Петру Порошенку надіслали повістку на допит, повідомив представник ДБР Микола Арманов у коментарі Радіо Свобода.

Петро Порошенко не прийшов на допит у ДБР. Адвокат експрезидента Ігор Головань пояснив, що вважає виклик на допит незаконним.

«Змушені засмутити чиновників ДБР і їх високопоставленого клієнта. Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні врегульовано статтею 135 КПК України, і там про «відосики» – жодного слова. Особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки. Потурати порушенням закону ми не будемо», – заявив Головань у фейсбуці.

Після цього заочного обміну заявами силовики з написами «ДБР» на одностроях і зі зброєю, зламавши двері, увірвалися до київського музею Івана Гончара, де Петро Порошенко відкрив виставку своєї приватної колекції картин, саме тих, що фігурують у розслідуванні.

Директор музею Петро Гончар заявив, що співробітники Державного бюро розслідувань не надали відповідного рішення суду. Гончар звернувся до поліції із заявою про пошкодження майна.

Справа Байдена

Печерський районний суд Києва зобов’язав Офіс генерального прокурора розпочати досудове розслідування щодо того, чи втручався колишній віцепрезидент США Джо Байден у роботу колишнього генпрокурора України Віктора Шокіна. Відповідну постанову підписав суддя Сергій Вовк.

Віктора Шокіна з посади генерального прокурора України звільнили в 2016 році. Тоді причиною відставки генпрокурора називали численні скандали у відомстві і провал боротьби з корупцією. Шокін із 2017 року намагається поновитися на посаді, вважаючи своє звільнення незаконним.

Петро Порошенко відреагував на поширені позафракційним депутатом Андрієм Деркачем аудіофайли, в яких буцімто фігурує експрезидент.

«Аудіофайли, які вчора демонстрував випускник Вищої школи КДБ ім. Дзержинського у Москві, – сфабриковані. Але сировину вони могли здобути, зокрема, в Офісі чинного президента. СБУ має розслідувати, хто це зробив. З чиєї санкції? Кому це вигідно? Бо все це вилилося у спецоперацію проти стратегічних стосунків України з Америкою, ключовим нашим партнером, здатним стримувати Росію. На жаль, є прописні істини геополітики та дипломатії, які дилетанти не в змозі засвоїти навіть за рік активної практики», – заявив Порошенко на сторінці у фейсбуці.

19 травня 2020 року депутат Верховної Ради Андрій Деркач оприлюднив аудіозаписи, на яких, за його твердженням, записана розмова колишнього президента України Петра Порошенка з Джо Байденом і держсекретарем США Джоном Керрі. Серед інших тем у розмовах людей на плівці згадується і відставка Шокіна. У той час його відомство займалося розслідуванням діяльності в Україні компанії Burisma, в якій працював син Байдена Гантер Байден.

У штабі Джо Байдена відреагували на «плівки Деркача», назвавши їх «повністю відредагованими». Про це заявив речник Ендрю Бейтс, повідомляє The Washington Post.

Справи про суддів

Провадження щодо Вищої ради правосуддя (ВРП), відкрите за заявою чиновника часів Януковича Андрія Портнова через зміну Петром Порошенком процедури призначення членів ВРП під час проведення відповідного конкурсу, що дозволяє президенту призначати членів ради поза конкурсом, якщо конкурсна комісія не пропонує достатньо кандидатів.

Окрім того, судді Окружного адміністративного суду Києва звернулися до ГПУ і ДБР із заявою про тиск через заяви Петра Порошенка після їхнього рішення у справі «Приватбанку».

Як раніше повідомляло Радіо Свобода, також є ще два епізоди щодо Порошенка, за розслідування яких бралося ДБР. Вони стосуються несвоєчасного призначення ним суддів на посади та можливого втручання у роботу Апеляційного суду міста Києва.

Пізніше Офіс генерального прокурора, вже очолюваний Іриною Венедіктовою, відкрив п'ять справ щодо можливих протиправних дій Порошенка під час призначення суддів реформованого Верховного суду. Проведення досудового розслідування у п'яти кримінальних провадженнях за вказаними фактами доручили слідчим центрального апарату Державного бюро розслідувань.

«Це спроба дискредитації Верховного суду і встановлення контролю над ним у справі «Привату», – заявили адвокати Петра Порошенка.

Справа про моряків і «захоплення влади»

Провадження щодо моряків і «захоплення влади» почали, знову-таки, за заявою Андрія Портнова, яку він також оприлюднив онлайн. Портнов припустив, що наказ здійснити перехід українських моряків через Керченську протоку був зумовлений бажанням президента Порошенка скликати РНБО, запровадити воєнний стан і тим самим відкласти президентські вибори на невизначений час (в результаті, воєнний стан був запроваджений на місяць, що не вплинуло на початок передвиборчої кампанії, але також тоді, зокрема, звучали ідеї про двомісячний воєнний стан, який би автоматично «відсунув» вибори).

Українські моряки у Лефортовському районному суді Москви. Росія, 15 січня 2019 року

«Справа моряків – вивчення підстав для направлення в рамках звичайної ротації кораблів українських ВМС для того, щоб замінити кораблі в Азовському морі вздовж Маріупольського узбережжя, які забезпечують захист Маріуполя з моря через українську Керченську протоку для деокупації Азовського моря і Керченської протоки. По-друге, це мій наказ, як головнокомандувача про контрнаступ в червні 2014 року, внаслідок якого було звільнено дві третини окупованого Донбасу і на сьогодні ДБР намагається знайти там порушення», – цитують слова Петра Порошенка на сайті «Європейської солідарності».

У липні 2019 року Генеральна прокуратура закрила кримінальне провадження проти колишнього президента Петра Порошенка за «спробу захоплення влади» під час кризи в Керченській протоці.

Справа про гроші Януковича

Національне антикорупційне бюро на початку 2020 року порушило кримінальну справу про можливе підбурювання з боку Петра Порошенка до розтрати коштів офшорної компанії Wonderbliss Ltd шляхом спецконфіскації 1,5 млрд доларів, заарештованих на рахунках експрезидента Віктора Януковича. Кримінальне провадження НАБУ розпочало за рішенням суду, до якого звернулася офшорна компанія з Кіпру, яка постраждала від вказаної спецконфіскацїі.

Наприкінці березня цього року справу закрили.

Справа телеканалу «Прямий»

Державне бюро розслідувань, за заявою Андрія Портнова, порушило справу про можливе ухилення від сплати податків під час купівлі-продажу ТОВ «Телеканал «Прямий». Слідство пов’язує Петра Порошенка із цим каналом, але це заперечують і керівництво телеканалу, і сам Порошенко.

Порошенка допитали в ДБР про «Прямий» – під супровід протестів (відео)

Петро Порошенко назвав провадження «поверненням до часів Януковича» і висловив недовіру ДБР.

«Ми маємо справу зі спробою рейдерського захоплення «Прямого каналу». Ініціатор цього є пан Портнов, заступник голови адміністрації президента Януковича, учасник підготовки законів 16 січня, проти чого стояла Революція гідності. На сьогоднішній день за його заявою з абсолютними припущеннями, які не мають нічого спільного з правдою, більше трьох місяців ДБР робить спробу тероризувати журналістів. Ще раз наголошую, що я не маю жодного відношення до власності або до управління «Прямим каналом», – заявив він і додав, що Портнов отримує інформацію про ці провадження через витік інформації з ДБР.

Коментуючи це питання в ефірі телеканалу «112 Україна» Андрій Портнов заперечив, що володіє таємною інформацією, заявивши, що озвучувані ним дані йому відомі, передовсім, як заявнику.

ДБР не робило заяв про просування цього розслідування, або про закриття справи.

Справа «Кузні на Рибальському»

У ДБР також заявляли, що намагаються дізнатися, чи не відмивав п’ятий президент через кіпрську компанію 300 мільйонів доларів із продажу свого заводу «Кузня на Рибальському» Сергієві Тігіпку і чи усі податки були сплачені.

Справу порушено також за заявою Андрія Портнова, який припускає, що фактична зміна власника не відбулася, і нібито «Кузнею» й надалі керує Порошенко.

Справа надалі розслідується.

Справа про втечу судді Чауса

Петро Порошенко фігурував, принаймні якийсь час, у справі ДБР про вивезення до Молдови судді Дніпровського райсуду Києва Миколи Чауса, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів (які виявили під час обшуку закопаними у скляних банках на його подвір’ї).

Банка з грошима, яку викопали непоалік будику колишнього судді Миколи Чауса

«За поширеною в ЗМІ інформацією, до організації незаконного вивезення судді може бути причетне колишнє керівництво держави. Зараз відбувається досудове розслідування, зокрема перевірка оприлюднених фактів», – мовиться у заяві пресслужби ДБР 19 липня (без вказування імен чи конкретних посад ймовірних фігурантів).

Наразі до суду справа не дійшла.

Справа про призначення Гройсмана

Провадження ДБР відкрите за зверненням народних депутатів Нестора Шуфрича та Василя Німченка. У ньому йдеться про те, що посадові особи, які займають особливо відповідальне становище в Україні, на думку парламентарів-заявників, зловживали службовим становищем та внесли подання на призначення прем'єр-міністра за відсутності коаліції у Верховній Раді.

Володимир Гройсман та Петро Порошенко, архівне фото

За даними «Дзеркала тижня», депутати прямо звинуватили в порушенні закону експрезидента Петра Порошенка, який вніс це подання, спікера парламенту Андрія Парубія та самого Володимира Гройсмана.

Одразу кілька депутатів підтвердили журналістам програми«Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»), що їх викликають на допити у цій справі.

Розслідування триває.

Справа про Мальдіви і «фальшивий паспорт»

На початку серпня 2019 року ДБР оголосило про старт перевірки можливих фактів організації незаконного переправлення через український державний кордон колишнього президента України.

«Слідчі ДБР перевірять інформацію щодо організації колишнім президентом України незаконного переправлення через державний кордон України з використанням завідомо підроблених документів. Крім того, буде з’ясовано можливе внесення службовими особами державних митних і прикордонних органів до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей з метою забезпечення перетину кордону», – йдеться в повідомленні.

Імені колишнього президента у повідомленні не було вказано, проте стало відомо, що йдеться про Петра Порошенка. Справа стосується його відпочинку на Мальдівах у січні 2018 року, про який писали журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») у своєму розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка».

Журналісти програми припустили, що президент України Петро Порошенко зі своїми супутниками могли літати на Мальдівські острови під вигаданими прізвищами і не проходити паспортний і митний контролі.

Водночас Порошенко наголошував, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, «зі своїм паспортом, з відповідною реєстрацією у прикордонників».

На якому етапі нині слідство, ДБР не повідомляло.

Справа про ситуативну кімнату

Секретар РНБО Олександр Данилюк 28 травня 2019 року опублікував відео порожнього приміщення ситуативної кімнати Адміністрації президента і заявив, що після зміни влади звідти вивезли усю техніку, включно з «серверами, на яких зберігалася секретна інформація».

Після цього прессекретар експрезидента Петра Порошенка Святослав Цеголко заперечив, що на серверах із ситуативної кімнати була конфіденційна інформація. За його словами, усю техніку орендував власним коштом Порошенко, і її, відповідно, повернули орендодавцю.

29 травня Державне бюро розслідувань (ДБР) заявило, що розпочало досудове розслідування щодо факту зникнення моніторів та серверів секретної інформації з Адміністрації президента за статтею про «втрату документів, що містять державну таємницю».

Наразі немає інформації ні про результати розслідування, ні про закриття справи.

Справа «Івушки»

Також ім'я Петра Порошенка згадували у зв'язку з провадженням ДБР щодо можливих порушень при скасуванні розпоряджень місцевих адміністрацій щодо земельних питань, а також протиправного заволодіння базою «Івушка» Українського товариства сліпих у селищі Козин на Київщині, де в експрезидента є будинок.

Людей із плакатами про «Івушку» можна було побачити днями на одному з мітингів під стінами ДБР під час чергового приїзду туди Порошенка. Раніше цих же людей начебто бачили і під час інциденту із застрибуванням на машину Порошенка.

«Українська правда» виявила, що будучи депутатом сьомого скликання, Петро Порошенко направив всього три депутатські запити – до МВС та ГПУ – і всі вони стосувалися «Івушки», але текстів запитів на сайті Ради немає.

«Журналісти програми «Без цензури», що виходила на державному Першому національному телеканалі, звинувачували саме Порошенка у спробі захоплення «Івушки». Сам відеосюжет нам знайти не вдалося, але варто зазначити, що на той час всі державні медіа контролювалися «регіоналами». За версією інших видань, за «віджимом» бази міг стояти тодішній селищний голова Козина Валерій Гартік», – йдеться у матеріалі.

Тим часом, за інформацією видання «Наші гроші», у 2015-у товариство незрячих відсудило базу відпочинку назад.