Чи справді сніг ще може бути у березні-квітні цього року?
Погода цієї весни, як і вже минулої зими, значною мірою залежить від Арктичного циклону. Якщо руйнування цього вихору відбуватиметься поступово, можливі короткочасні похолодання. А різке руйнування вихору може зумовити більш інтенсивне і тривале вторгнення арктичного повітря. Тому заморозки та снігопади ймовірні не лише у березні-квітні, а навіть у травні.
Розкажіть детальніше, чим зумовлена аномально тепла погода взимку? У Центральній геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського повідомляють, що вперше за 140 років у Києві не було метеорологічної зими.
Дійсно, цьогоріч зима лише заглянула до України, та й то лише в листопаді. Аномально тепла погода була не лише у Києві та в Україні, а загалом у Європі. Січень виявився найтеплішим на планеті за увесь період інструментальних спостережень за погодою. Причина аномально теплої зими – інтенсивна циклонічна діяльність на півночі Атлантики.
У цьому регіоні, особливо у районі Алеутських островів (які є центром дії атмосфери) утворювались потужні циклони, які нерідко досягали сили тропічних ураганів. Мінімальний тиск у їхньому центрі опускався нижче 950 гПа, а в циклоні «Деніс» – навіть до 920 гПа. Ці вихори були потужними також за площею, нерідко поширювали вплив далеко на південь Атлантики (іноді, до субтропіків). У цей час там панував Азорський антициклон, під вплив гребенів якого часто потрапляла Україна.
При взаємодії Ісландського мінімуму та Азорського максимуму виникали потужні західні та південно-західні потоки, з якими в Європу надходило тепле і вологе повітря. Україна знаходилась переважно в області високого тиску, на західній периферії гребенів. Тому повітряні маси до нас надходили не лише теплі, а й сухі. Як наслідок, зима в Україні була не лише аномально теплою, а й аномально сухою. Лише у кінці лютого циклон приніс сильні опади та місяць виявився не лише найтеплішим, а вперше з травня 2019 року вологим на всій території України (за даними Українського Гідрометцентру).
Зима 2019-2020 років здивувала тривалістю аномального тепла. Причиною стала аномально висока температура Атлантичного океану та потужний циклон в районі північного полюса. Температура води в Атлантиці у 2019 році була найвищою і залишається аномально високою зараз. Океан прогрівся уже до глибини двох кілометрів!
Теплий океан, як плитка, підігрівав повітряні маси, які переміщувались в Європу. Він сприяв посиленню циклонічної циркуляції в районі Ісландського мінімуму. Посилював її також сформований в Арктичних широтах потужний циклон, який по площі зайняв увесь Північний льодовитий океан. Висота вихору сягала стратосфери – тридцять кілометрів і вище! Про його інтенсивність свідчить температура повітря в стратосфері, яка була найнижчою за період спостережень, і 3 січня опустилась до -96 градусів Цельсія. Вихор втягнув у свою циркуляцію арктичні повітряні маси, не даючи їм можливості переміщуватись в помірні широти, і практично відрізав нас від Арктики.
Усі ці процеси в комплексі привели до аномально теплої погоди в Європі та Україні. Навіть на початку весни океан залишається аномально теплим, а арктичний циклон навіть не думає руйнуватися, хоча уже мав би. Ймовірно, в березні це триватиме. Тому середня за місяць температура повітря очікується на 2-3 градуси вищою, ніж на початку століття.
Чи спостерігаєте якісь тенденції, які б свідчили про повернення сніжних зим в Україну?
Протягом останніх десятиріч температура повітря в Україні суттєво зростає. Найбільші зміни характерні для зими та літа. Крім того, взимку підвищення температури значною мірою зумовлено ростом мінімальної температури. Як наслідок, відмічається скорочення тривалості холодного періоду, тривалості залягання снігового покриву. Все рідше, навіть у північних областях країни, утворюється стійкий сніговий покрив. Дані кліматичних моделей свідчать, що накопичене Світовим океаном тепло надалі підігріватиме атмосферу. Отже, потепління продовжуватиметься, ймовірність випадіння снігу зменшуватиметься. Проте, це не значить, що у нас більше не буде сніжних і холодних зим. Вони будуть. Але переважатимуть більш теплі і, ймовірно, малосніжні.
Раніше ви говорили, що у 2019 році річна температура була вищою від норми більше ніж на 2 градуси, а червень був найтеплішим з кінця 19-го століття майже на всій території України. Чи продовжиться тенденція цього року?
За попередніми оцінками Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), найближчі місяці можуть бути аномально теплими у північній півкулі. А 2020 рік може увійти до п’ятірки найтепліших. Є велика ймовірність, що характерні для 2019 року процеси проявлятимуться і у 2020-му. На жаль, Україна не лишилась осторонь процесів, потепління на території нашої країни відбувається значно вищими темпами, ніж загалом на планеті. А протягом останніх років лише посилюється. Причину цього явища потрібно досліджувати.
Віра Балабух нагадує про вплив людей на клімат / фото: gorod-online.net/
Ви також казали, що характерною рисою 2019 року став дефіцит опадів. Які причини? Чи варто чекати довгих посух цього року?
Причиною зростання посушливості в Україні є зміна атмосферної циркуляції, а саме: збільшення повторюваності антициклональних процесів і зменшення циклонічних. Все рідше до нас заглядають південні циклони, які приносять найбільше вологи (хоч є найбільш небезпечними). Антициклони містять мало вологи. Для них характерна безхмарна погода, яка в теплий період сприяє підвищенню температури повітря і ґрунту, збільшенню випаровуваності вологи і, як наслідок, зростанню посушливості. Теплі малосніжні зими також сприяють збільшенню посушливості.
Читала, що в Україні вже спостерігається навіть геологічна посуха, пропадає вода в колодязях. Це можна зупинити?
Так, торік ми були свідками атмосферної, гідрологічної та навіть геологічної посухи. Причиною цього стали зміни в атмосферній циркуляції, які спостерігались протягом останніх років і навіть десятиліть. Значний внесок у ці зміни зробила людська діяльність. Збільшуючи з року в рік концентрацію парникових газів, ми впливаємо на процеси не лише в атмосфері, а й в гідросфері, літосфері. Зараз ці зміни набули планетарного масштабу. Навіть, якщо людство раптом змогло б одночасно припинити викиди парникових газів, то ще досить довго цей процес тривав би. Адже Світовий океан уже накопичив значну кількість енергії і потрібен певний час, щоб її вичерпати.
Тому, з однієї сторони, ми повинні адаптуватись до ситуації, яка виникла. А з іншої – пом’якшити кліматичні зміни, зменшуючи викиди парникових газів та утилізуючи їх.
Хтось веде оперативний моніторинг кліматичної системи в Україні? Чи наразі ефективна ця робота?
Клімат – це багаторічний режим погоди. Спостереження за погодою в Україні проводяться оперативно, кожні три години на метеорологічних станціях. Також певні спеціалізовані спостереження здійснюють гідрологічні, агрометеорологічні пости та пости за забрудненням атмосфери. Дані спостережень обробляються і в оперативному режимі передаються до Українського гідрометеорологічного центру. Частина з цієї інформації по каналах міжнародного обміну передається до Всесвітньої метеорологічної організації, членом якої є Україна. Дані спостережень метеорологічних станцій та постів також передаються до Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, де перевіряються, узагальнюються і зберігаються в Центральному галузевому архіві.
За цими даними досліджують стан кліматичної системи, оцінюють зміни. Як правило, дослідження відбуваються в рамках певної науково-дослідної тематики. Закінчується тема – закінчуються дослідження. Однак, зміни, що відбуваються, потребують всебічного моніторингу, аналізу, оцінки. Необхідна державна Кліматична програма, яка передбачала б не лише моніторинг, оцінювання і прогнозування стану кліматичної системи. Потрібно оцінювати вразливість економіки, навколишнього середовища, життєдіяльності людини.
За рекомендаціями ВМО, таку роботу треба проводити в кліматичних центрах. Наразі такі центри створюються та інтенсивно розвиваються у світі, реалізуючи прийняту ВМО Глобальну рамкову основу для кліматичного обслуговування. На жаль, в Україні немає ані Кліматичної програми, ані кліматичного центру.
Раніше в ЗМІ повідомлялось про ризики підвищення температури в Україні на 5-6 градусів на кінець століття. Поясніть, чому це страшно?
Підвищення температури до кінця століття на 5-6 градусів більш ймовірне для полярних регіонів за реалізації найгіршого сценарію RCP8.5 (сценарій глобального потепління, - УНІАН). В Україні ці зміни все-таки будуть меншими і можуть становити близько трьох градусів, у порівнянні з сучасним періодом. Проте, ці зміни також небезпечні. Якщо вони перевищують два градуси, то уже призводять до незворотних змін в екосистемах. Змінюється термічний режим, режим зволоження, зміщуються кліматичні зони, зростає повторюваність та інтенсивність екстремальних умов погоди, небезпечних явищ.
Мова йде про зміни не лише в атмосфері, а в усій кліматичній системі. А це гідросфера і літосфера, кріосфера і біосфера. Змінюється практично все навколишнє природне середовище.
Як це відвернути?
Оскільки причиною змін є людська діяльність, зокрема, викиди парникових газів, треба докласти зусиль для зменшення цього процесу та обмеження глобального потепління до 1,5˚С. Потрібно зменшувати викиди парникових газів, підвищуючи ефективність використання енергії. Більш широко використовувати відновлювальні джерела енергії, розвивати направлені на зменшення викидів технології. Обмеженню потепління також сприяє активне видалення парникових газів з атмосфери, зміна способів ведення сільського і лісового господарства, збільшення зелених насаджень.
Що б ви сказали тим, хто не вірить в глобальне потепління, заявляючи про теорію «всесвітньої змови»?
Порадила б уважніше спостерігати за тим, що відбувається навколо. Важко не помітити відсутність зими зимою. Це також наслідок «всесвітньої змови»? По мірі того, як середня за рік температура перевищує два градуси, стає більше таких явищ, помітніших для недосвідченого ока. Крім того, зараз є багато даних різних спостережень. Якщо є сумніви, можна самим провести аналіз, оцінити зміни та пошукати «змову».
Читайте также: Температура в Киеве побила уже семь рекордов