Епоха постправди. Як не зійти з розуму від інформації

20.01.2020 17:06 (Оновлено 20.01.2020 в 17:07)

Інформація стала кулями, а інформаційний простір - безкінечним полем битви за наш мозок.

Кажуть, що війна, - двигун прогресу. З цією тезою можна сперечатись, але не можна визнати факт, що війна завжди еволюціонувала, і цю еволюцію можна протестежити на прикладі цитати Сунь-Цзи.

"Самая лучшая война — разбить замыслы противника;

на следующем месте — разбить его союзы;

на следующем месте — разбить его войска.

Самое худшее — осаждать крепости."

Сунь-Цзи "Мистецтво війни"

Найкраща війна - "розбити задуми противника" багато років була недосяжна. Тому тривалий час технології і війна фокусувались на знищенні військової сили супротивника.

Коли ці технології досягнули апогею із розвитком ядерної зброї, тоді держави перейшли до війни за союзи. Протистояння США та СРСР — був прикладом саме такої війни. Нарешті, з поразкою комуністичних режимів, питання союзів стало відігравати значно меншу роль, і війна почала еволюціонувати до свої найвищої форми, а саме - "розбити задуми супротивника".

І стало це можливим саме завдяки розвитку нових інформаційних технологій. Інформація стала кулями, а інформаційний простір - безкінечним полем битви за наш мозок.

Я виділяю три типи інформаційних атак, які майже щодня переживає наша свідомість.

1. Побутові атаки

Щодня за нами ганяються сотні тисяч компаній з метою щось нам продати. На них працюють тисячі алгоритмів, які здійснюють тотальне стеження за нами, з нашого чи без нашого дозволу. Якщо ви спробували пошукати якийсь товар у Google, я вам не заздрю. Наступні дні зі всіх сайтів вас буде переслідувати реклама цього товару. Однак, це вже давно застарілий і неефективний підхід атакувати ваш мозок. Новітні методи куди більше вишукані.

Тепер конкретний тип товару вам продають не тому, що він вам потрібний, а тому, що ви потрапляєте в цільову аудиторію цього товару. Неважливо чи потребуєте ви конкретний продукт, таргетологи щодня будуть змагатися в тому, як переконати вас, що він вам потрібний. В хід підуть всі відомі і невідомі маніпуляції, тільки б захопити вашу увагу і таки примусити здійснити покупку.

Товар буде намагатися потрапити до вас під прикриттям милих котиків чи дітей, високих цінностей свободи і відповідальності, благодійної допомоги, унікальності і тому подібне. Ваші необачні лайки, відвідування сайтів, перегляди відео чи прослуховування музики, алгоритми швидко складають у ваш профайл. І щодня, маючи про вас інформацію, яка і не снилась спецслужбам, конвеєр з продажу всього на світі вмикається і працює навіть, якщо ви вже придбали все, що треба.

2. Політичні атаки

Політики, як правило, одними з перших ставлять собі на службу останні досягнення маркетингу. Атаки побутового рівня на фоні політичних — відверто примітивні. Справа в тому, що в побуті ваш мозок взламують тільки для маленької дії як купівля товару і все.

Тоді як в політиці, сама ціль і є взаламати ваш мозок. Можна сказати, що ціль політиків, — отримати ваш голос, але це далеко не відповідає дійсності. Політики прагнуть отримати ... вас, вашу лояльність, довіру і відданість. Ціль політиків — захопити вас з собою назавжди. Тому їм потрібний не тільки ваш голос, їм потрібно, щоб ви були від них інформаційно-залежними.

Політичні атаки набагато складніші за побутові. Вони не просто аналізують, що вам подобається, вони аналізують все: кого ви читаєте, хто для вас авторитет, що вас не влаштовує, як ви бачите своє життя.

Політичні атаки працюють не тільки з вашими потребами, а впершу чергу з вашим світоглядом, в тому числі міняючи його. Так, ви маєте улюблених блогерів, які розповідають вам щось цікаве для вашої професії. Але одного дня ці блогери раптом обов’язково вирішують поділитись з вами своїми політичними поглядами, і переносять вашу довіру до них, на зовсім не знайомих вам людей чи партії.

Більше того, політичні атаки є тотальними за своїм характером. Вони мають на меті повністю захопити вас зі всіх можливих сторін. Ви відкриваєте інтернет, а там — статті на підтримку політика чи партії. Ви вмикаєте телевізор, а там — експерти розповідають вам хто кращий. Це ж відбувається на радіо, соцмережах, месенджерах тощо.

3. Міжнародні атаки

Сьогодні дистанція вимірюється не в кілометрах, а в інформаційній досяжності. Так, Париж, Лондон чи Нью-Йорк для вас особисто будуть набагато ближчі чим, скажімо, Мінськ чи Тбілісі. Та що там казати, ближче чим Житомир до Києва. Будь-які значні події в цих містах обов’язково будуть атакувати вас інформаційно.

Ви не просто отримуєте новинне повідомлення про якусь подію, ви отримуєте цілий марафон з онлайн трансляціями, відео з місця подій, змагання в сенсаціях тощо. Не знаю, що ви знаєте про пологи своїх близьких чи друзів, але дуже далекі від нас принц Гаррі та Меган Маркл народжували дитину разом зі всім світом.

Ми — українці пережили один з найгірших проявів міжнародних атак — гібридну війну з Росією. Впродовж багатьох років Кремль закидав наш інформаційний простір фейками, впливаючи на нашу згуртованість і готовність захищатись.

На сьогодні ми можемо сказати, що більшість цих інформаційних операцій були провальними. Втім, це не відміняє того факту, що подібні атаки створили нам чимало труднощів.

Чи є шанс вижити в таких умовах і не втратити себе?

Чи ще залишається в кожного з нас можливість бути собою, думати самостійно, і що для цього можна зробити? Перед тим, як дати відповідь на ці питання, слід зрозуміти, як працюють інформаційні війни і що у нас самих дозволяє їм бути успішним.

Інформаційні технології намагаються взламати нас через дві прості речі:

1. Емоція

Всі маніпулятивні технології будуються на впливі на наші емоції. Відомий термін "постправда" є нічим іншим, як домінуванням емоцій над фактами. Погодьтесь, що більшість з вас, скоріше, гляне відео "як пчихає панда", чим лекцію Андрія Баумейстра "Навіщо нам критичне мислення". У цьому немає нічого крамольного. Така наша природа, яку нажаль часто використовують проти нас.

2. Цікавість

Все наше життя — це процес постійної реалізації цікавості. Коли щось викликає інтерес, ми слідуємо за цим аж поки не задовольнимо свою цікавість. Це, наприклад, дозволяє нам гарно вчитись і розвиватись. Читати цікаву книгу, проводити цікаві дослідити.

Разом з цим, цікавість використовується і з метою захопити нашу свідомість. Зокрема, відеоіндустрія за останні роки масово перейшла на серіали замість фільмів. Серіал може тримати нашу увагу впродовж багатьох годин, на відміну від стандартних двох годин для фільму. Технології серіалів зараз будуються таким чином, щоб максимально тримати нас заінтригованими і зацікавленими, а більше годин нашої уваги — більше реклами.

Тепер, розуміючи важливість емоції та цікавості, спробуємо дати відповідь на вище зазначені питання. Насамперед спробуємо розвінчати ряд популярних міфів.

Міф №1. Необхідно читати правильні медіа

Це правда, що читання медіа з високими стандартами об’єктивності значно зменшує ризик прочитати фейк чи маніпуляцію. Однак, не треба забувати, що медіа є всього лише ретрансляторами інформації. Тому, коли сама по собі інформація є фейком чи маніпуляцією, — медіа навряд чи зможе уникнути цього. Відома історія про відставку голови ОП Андрія Богдана, показовий приклад, як влада може маніпулювати і підривати довіру до традиційних медіа, незважаючи на їх стандарти.

Міф №2. Високий рівень освіти запобігає маніпуляціям

З подібною тезою два роки назад я звернувся до відомого голландського філософа Сібе Шаапа, автора книг про витоки популізму. На що він відповів: "Ми голандці — дуже освідчена нація, але зараз у нас перемагають популісти". Справа в тому, що освіта — це ваше раціо. Тоді як інформаційні атаки працюють з вашою емоцією. Ви можете бути хоч доктором наук, але, коли хтось ображає ваше походження чи культуру, то навряд чи зможете уникнути емоційної реакції і зрозуміти, що це може бути всього лише елемент інформаційної атаки.

Міф №3. Слід глибоко у всьому розбиратись

Багато людей думають, щоб зрозуміти, чи є інформація фейком, слід прочитати багато різних медіа та експертів. Насправді ж, всі ці читання навряд чи дозволять вам це зрозуміти.

По-перше, ви не можете бути експертом у всьому. По-друге, часто не можливо зрозуміти, що з прочитаного є маніпуляцією. По-третє, рішення ви всеодно будете ухвалювати суб’єктивно, а це означає, що визначення чи є інформація фейком в першу чергу буде залежати від ваших поглядів, а не від прочитаного.

Перейдемо до ключових пунктів, які можуть допомогти вам не збожеволіти в цих інформаційних війнах

1. Стоп емоція

Як я зазначав вище, нас взламують через нашу емоцію. Тому ми повинні привчити себе переключати емоцію в раціо. Як тільки ми відчуваємо емоцію, то відразу маємо перейти до аналізу. Це діє як звичка сформована на поганому досвіді швидкої довіри до інформації. Так кожний з нас вже мав негативний досвід повірити в певний фейк. Як наслідок, ми завжди маємо переходити до раціо. Наприклад, новина про масштабну трагедію має викликати у нас бажання знайти офіційне повідомлення влади.

2. Стоп швидка дія

Завдання інформаційної атаки викликати у вас швидку дію. Пропаганда і фейки, як правило, живуть дуже коротко і фокусуються саме на швидкій реакції. Як тільки ви обурились якомусь факту, ви зразу хочете діяти. Наприклад, написати пост у фб, це призводить до того, що фейк чи інформаційна атака отримують більше охоплення і більший вплив. Натомість, якщо ви вирішите почекати, то з великою ймовірністю за кілька годин ситуація стане зрозуміліша та очевидніша, і ваші дії будуть більш обґрунтованими.

3. Управляйте своїм часом, а не інформаційними потоками

Замість того, щоб читати багато різних медіа, варто розділити свій час перебування в інформаційному просторі. Отримування інформації можна спокійно відносити до різновидів залежності. Ви не помічаєте, але перебуваєте у віртуальній реальності більше ніж в реальній.

Інформаційний світ супроводжує вас повсюдно. В машині ви слухаєте радіо або Youtube, на роботі у вас завжди відкрита вкладка фейсбук, месенджери і телеграм-канали постійно вам повідомляють, що є щось нове. Навіть ввечері, замість проведення часу з дітьми, ви сидите біля телевізора або в телефонах. Зафіксуйте для себе часові ліміти інформаційного життя і придумайте щось для іншого часу. Якщо новини п’ятниці ви прочитаєте в понеділок, дуже малий відсоток вірогідності, що ви пропустите щось важливе, що стосується саме вас.

4. Особиста стратегія

Можливо, це найголовніший інструмент протидії інформаційним атакам. Сьогодні кожний з нас повинен володіти особистою стратегією, оскільки інформаційні атаки спрямовані на індивідів, а не колективи.

Раніше об’єктом атаки могла бути нація, чи інша колективна група. Такі групи мали власні стратегії і на їх основі давали відповіді.

Сьогодні ми маємо боротися з цим на особистому рівні, а тому кожний має мати особисту стратегію. Що це таке? Це, впершу чергу, відповіді на базові питання щодо себе: які мої цінності? Які мої цілі? Що робить мене сильнішим і ефективнішим? Що робить мене щасливим? Як я розумію успіх? Хто мої вороги, а хто мої друзі? Що загрожує мені?

І хоча відповідь на ці питання є важливим елементом нашого життя, дуже рідко вдається знайти людей, які їх мають. Особиста стратегія є фільтром для інформації, яку ви отримуєте. Вона дозволяє зрозуміти, що для вас корисно, а що ні. Що стосується вас, а що ні. Що вимагає вашої реакції, а що ні. Через неї від підкоряєте інформацію в особистих цілях, а не інформація вас в чужих.

А ви маєте відповіді на ці питання?