Нічний корпоратив у державній резиденції: стали відомі подробиці

Статті

15.09.2017 19:45

Сергій Андрушко, Максім Савчук, «Радіо Свобода»

Статті

Українські політики звикли вирішувати безліч питань та ухвалювати силу-силенну рішень подалі від очей громадян і виборців. Темрява для них – сприятливе середовище, тож гарантувати максимальну прозорість у своїй роботі вони не поспішають на відміну, наприклад, від своїх американських колег, які ухвалили цілий пакет законів, що забезпечують максимально можливе проливання світла на роботу влади. (Програма "Схеми" за 14 вересня 2017 року на телеканалі UA: Перший).

Саме через відсутність подібної законодавчої бази в Україні, журналістам доводиться докладати чимало зусиль, щоб заглянути за лаштунки втаємниченої української політики, за принципом якої 7 вересня і була організована непублічна зустріч президента Петра Порошенка з депутатами його парламентської фракції у державній резиденції «Залісся». На неї завітав навіть генпрокурор Юрій Луценко, якому кодекс професійної етики працівників прокуратури забороняє брати участь у будь-якій політичній діяльності, демонструвати свої політичні переконання та вчиняти інші дії, що можуть бути розцінені як його особливе ставлення до певної політичної сили.

Державна резиденція «Залісся» під Києвом тривалий час була улюбленим місцем відпочинку президента-втікача Віктора Януковича. Як повідомляли деякі ЗМІ, тут, посеред лісу, навіть заасфальтували величезну галявину спеціально до його дня народження.

7 вересня сюди знову завітали українські високопосадовці: депутати, прем’єр і навіть генеральний прокурор, яких, схоже, об’єднує відданість нинішньому президенту України Петру Порошенку. Саме він організував тут закриту зустріч своєї парламентської фракції.

У «Заліссі» того вечора на гостей зі списками очікували працівники Управління державної охорони.

Один з тих, хто завітав сюди на неформальну зустріч з президентом, – депутат від БПП Іван Мельничук.

У парламенті він сидить поруч з сином Петра Порошенка Олексієм. І навіть вставляє його картку для голосування, коли останнього немає в Раді.

Чому ж посадовці вирішили зустрітися ось так: не афішуючи, в закритому місці та ще й у лісі?

На закриту зустріч парламентської фракції БПП чимало гостей приїхало на дорогих автомобілях. Наприклад, співачка, народна артистка України, екс-міністр культури України і чинна депутатка від БПП Оксана Білозір – на «Мерседесі».

Як і її колега по фракції Дмитро Білоцерківець.

У останнього цього авто в декларації немає. Пізніше він розповів, що його підвіз інший депутат – Сергій Алєксєєв, який, за його словами, сидів на задньому сидінні автомобіля.

«Багато людей просто не хотіли їхати на своїх автівках через те, щоб вони могли вино чи шампанське випити», – пояснив Білоцерковець журналістам «Схем».

Херсонський депутат від БПП Олександр Співаковський приїхав до «Залісся» на «Рендж ровері», якого у його декларації немає (а ціни на нові такі автівки стартують від 2 мільйонів гривень). Натомість у документі зазначено про придбання ним у 2017-му нового «Лексуса» за майже три мільйони гривень. До слова, на момент обрання депутатом Співаковський працював першим проректором Херсонського держуніверситету.

У коментарі журналістам «Схем» народний обранець зазначив, що «Рендж ровер», у якому він прибув до «Залісся» 7 вересня, – не його. А на уточнювальне запитання про те, чий саме, відповідати відмовився.

«Слухайте, я ж не бачу, хто мені телефонує. Я зараз знаходжусь за кордоном. Ви готові платити мені 30 гривень (за роумінг – ред). Ну, от що це за питання? Ви телефонуєте тільки заради того, щоб запитати, на якій машині я їжджу?», – сказав він журналістам «Схем».

Таємничі гості

Значна частина відвідувачів, під’їжджаючи до резиденції, де їх зустрічала державна охорона, відмовлялася опускати скло вікон на автівках або опускала їх зовсім трішки, щоб обличчя гостей неможливо було зафіксувати. У цьому їм підігравав представник УДО, який спеціально перебігав з одного боку авто на інший, швидко запитуючи прізвища, аби журналісти не встигли побачити, хто ж там сидить.

Водночас дехто через присутність знімальної групи «Схем» навіть відмовлявся показувати свої документи держохороні. Наприклад, близький товариш та бізнес-партнер Петра Порошенка, народний депутат від БПП Ігор Кононенко не хотів опускати скло автівки, поки журналісти програми стояли поруч.

Інший автомобіль – «Мерседес» класу Gl – взагалі змінив свої плани, побачивши камери: залишив автомобільну чергу та поїхав назад у бік Києва.

Коли черга з елітних авто трішки скоротилась, до резиденції заїхав місцями прогнилий та підфарбований автобус «Богдан» з поліцейськими номерними знаками і представниками поліції всередині.

А з настанням темряви до «Залісся» прибув мер Києва Віталій Кличко.

«Робоча нарада в неробочій атмосфері»

Хто ж оплачував неформальну вечірку у державній резиденції в лісі для президентської парламентської фракції?

Директор «Резиденції «Залісся» Василь Грицик каже, що це партія Блок Петра Порошенка «Солідарність». За його словами, будь-хто може оплатити оренду і організувати тут подію. Партія БПП орендувала місце за 9 тисяч гривень.

«Коли звернувся до нас секретаріат партії про те, щоб провести тут свій захід, ми погодились: був підписаний договір з розрахунку 75 гривень на одну людину, – зауважив він у коментарі журналістам «Схем» і додав, що це без врахування бенкету, – До цього ми стосунку не маємо. З’ясовуйте далі».

За інформацією прес-служби Адміністрації президента, «на зустріч президента України з фракцією БПП на території державної організації «Резиденція «Залісся» жодних бюджетних коштів не витрачалося». У АП порекомендували звернутися за деталями до Державного управління справами, яке, у свою чергу, переспрямувало журналістів до «Залісся».

Тим часом у секретаріаті президентської партії пообіцяли відповісти на запитання щодо фінансування неформальної вечірки у державній резиденції протягом 10 днів.

Що ж робили посадовці та депутати вночі у лісі? Народний депутат Дмитро Лубінець розповів: вони мали можливість вирішувати важливі питання, персонально підійшовши до президента чи прем’єра.

«Це була робоча нарада в неробочій атмосфері. Це ж була не ніч, а вечір. Я, наприклад, як мажоритарник мав можливість поставити запитання і президенту, і прем’єру стосовно своїх округів, – зазначив він і додав, – Це не було пафосно, фуршетний варіант. Я вам скажу, що весілля у нас в селах виглядають набагато серйозніше».

Чи бути національному парку «Залісся»?

В якому статусі наразі взагалі перебуває президентська лісова резиденція «Залісся»? Ще у 2009 році вона, відповідно до указу президента Віктора Ющенка, мала б перетворитися на національний парк. Втілити указ в життя мали уряд та Державне управління справами, але не зробили цього.

Міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко не знає, чому так трапилось: «Я переговорю з профільним міністром. Не думаю, що Кабінет міністрів буде порушувати указ президента».

У Державному управлінні справами, у чиєму управлінні перебуває «Залісся», пояснюють, чому не вдалося здійснити реального перетворення резиденції на національний парк, так: «Державним управлінням справами щороку під час підготовки бюджетних запитів враховувалася потреба в додаткових коштах для створення та функціонування національного природного парку, проте законами про Державний бюджет України на 2010-2017 роки кошти на зазначені цілі не виділялися».

У 2014 році на територію «Залісся» ще пускали усіх (після перевірки держохорони). Зараз на автомобілі ні: вимагають погодження і прес-служби президента, і УДО. А якби указ президента щодо перетворення резиденції на національний парк все ж таки був втілений у життя, сюди могли б вільно – без супроводжуючих осіб і дозволів держохорони, – потрапити усі громадяни України.

«Фінансування на те, щоб перевести нас у національний природничий парк, нам не дали. Досі ми в стадії розробки, підпорядковуємося Державному управлінню справами», – розповіла економіст державної організації «Резиденція «Залісся» Тетяна Василенко.

То ж, хоч з 2009 року існує указ президента Ющенка про перетворення закритої державної резиденції на відкритий національний парк, жоден з його наступників так і не втілив його в життя, натомість, один тут гучно святкував свій День народження, інший – використовує її як місце для неформальних зборів своєї фракції. Високі паркани та державна охорона забезпечують їм для цього повну приватність та конфіденційність.

Наскільки незалежний генпрокурор, що відвідує неформальну вечірку БПП?

Заглянувши за ці лаштунки української політики, журналісти «Схем» помітили ще один цікавий факт. На закритій зустрічі фракції БПП з президентом Порошенком був присутній генеральний прокурор України Юрій Луценко, який не може брати участі у будь-якій політичній діяльності, демонструвати свої політичні переконання та вчиняти інші дії, які можуть бути розцінені як його особливе ставлення до певної політичної сили, про що йдеться у Кодексі професійної етики працівників прокуратури, розміщеному на сайті ГПУ.

Наскільки ж незалежним є генеральним прокурор, який відвідує вечірки однієї фракції?

«Повністю незалежним, – вважає депутатка від БПП Ольга Червакова. – Якщо в людини немає совісті, то вона може без відвідувань вечірки фракції робити безсовісні речі, якщо є совість, то незалежно, де вона може бути, це не вплине на об’єктивність».

Водночас її колега Дмитро Білоцерковець жартома зауважує, що Луценко був на неформальній зустрічі фракції не як генпрокурор: «Юрій Віталійович – він же чоловік своєї дружини? Його дружина – народний депутат БПП. Деякі представники були там зі своїми другими половинками».

Чи можна вважати генпрокурора політично нейтральним, якщо він відвідує неформальний захід однієї із політичних сил? Іншими словами, чи не кидає це тінь на його неупередженість під час розслідування справ щодо можливих зловживань представників фракції БПП?

Генпрокурор поки що на лист редакції «Схем» з проханням прокоментувати візит, профінансований партією «Солідарність», відповіді не надав.

Тим часом прокурор з Іспанії Карлос Кастресана розповів про стандарти неупередженого прокурора у цивілізованих країнах. Він відомий світу тим, що був призначений антикорупційним комісаром до Гватемали, де відправив за ґрати 150 чиновників, включно з екс-президентом країни.

«Генеральний прокурор чи будь-який інший прокурор має велику несумісність зі сторонньою діяльністю. Він може виконувати лише державну службу, він не може бути залучений в політику чи в бізнес», – наголошує Кастресана.

Програма "Схеми" за 14 вересня 2017 року на телеканалі UA:Перший