У Нацбанку та Мінфіні заявили, що структури вже колишніх приватних акціонерів – олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – немов пилосос залучали гроші населення і мільярдами виводили на пов’язані із собою фірми. Утім, досі не було оприлюднено жодних документальних підтверджень цього, а самі акціонери заявляли, що стали жертвами владного свавілля. «Схемам» вдалось отримати доступ до матеріалів аудиту банку, проведеного незалежними аудиторами Ernst&Young. Як 110 мільярдів гривень перед націоналізацією «ПриватБанку» були виведені на низку фірм, що існують лише на папері, з'ясовували журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший».
«ПриватБанк» – найбільший банк України. Він обслуговує понад 20 мільйонів українців, півмільйона фізичних осіб-підприємців та 700 тисяч корпоративних клієнтів. Займає перше місце за кількістю банкоматів і терміналів самообслуговування, а також за часткою ринку депозитів.
До націоналізації його бенефіціарними власниками були олігархи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій. Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.
Пізно ввечері 18 грудня 2016 року міністр фінансів України Олександр Данилюк та голова Національного банку Валерія Гонтарева зібрали журналістів у будинку уряду, щоб оголосити про націоналізацію «ПриватБанку». «Уряд ухвалив дуже важливе, виважене та відповідальне рішення про входження держави до капіталу «ПриватБанку». Відтепер банк належить державі в особі Міністерства фінансів», – заявив тоді Данилюк.
Націоналізація «ПриватБанку» відбувалася в кілька етапів. Спочатку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів до нього тимчасову адміністрацію, а потім продав усі сто відсотків його акцій Міністерству фінансів за умовну одну гривню. Для того, щоб покрити діру в капіталі у майже 150 мільярдів гривень, Мінфін вніс державні облігації на суму 116 мільярдів гривень, а решту вдалося покрити завдяки коштам, які зберігали у «ПриватБанку» пов'язані з колишніми акціонерами та керівництвом фірми особи.
Чому ж це все стало можливим? Як трапилось, що цей, здавалося б, успішний бізнес довелося націоналізувати?
Власники-олігархи VS держава: прірва у поглядах
У Нацбанку вважають, що причиною націоналізації стала роздача мільярдних кредитів пов'язаним із акціонерами фірмам, які не в змозі повернути гроші.
«Понад 97 відсотків корпоративного портфелю, який становив 150 мільярдів гривень на 1 квітня 2015 року, – були кредити, пов’язаним із акціонерами компаніям», – повідомила Валерія Гонтарева. Пізніше вона уточнила, що не 97 відсотків, а всі 100.
Однак у самому «Приваті» не згодні з такою думкою регулятора і вважають, що націоналізація стала вимушеним кроком, пов'язаним з інформаційною атакою. На їхню думку, повідомлення про проблеми в банку призвели до того, що упродовж декількох тижнів клієнти знімали по 2 мільярди гривень щодня – такого не спостерігалося навіть у період активних бойових дій на сході України.
«Та інформаційна атака, яка пішла на банк в останні два тижні, багато в чому визначила поведінку нашу та наше рішення, яке було пов'язане з націоналізацією», – заявив голова правління «ПриватБанку» (1997-2016 роки) Олександр Дубілет на першій прес-конференції після націоналізації банку.
Ігор Коломойський взагалі заявив, що «ПриватБанк» став жертвою свавілля Нацбанку.
«У «ПриватБанку» був збалансований забезпечений кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував усе нові й нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 мільярдів гривень, 97 відсотків пов'язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики», – йшлося в заяві Коломойського на підконтрольному йому сайті ТСН.ua.
«Схеми» вирішили розібратись, що ж відбулось насправді та чи існують докази, що колишні власники справді вивели з банку десятки мільярдів напередодні націоналізації.
Мільярдери на папері
Журналістам програми «Схеми» вдалось отримати доступ до підготованого аудиторською фірмою Ernst&Young проекту аналізу фінансово-господарської діяльності «ПриватБанку». Це останній перед націоналізацією незалежний звіт, який показав реальний стан його справ. Документ від 22 листопада 2016 року має гриф «Конфіденційно, для обмеженого використання». Але юристи з медіа-права вважають, що ця інформація є предметом суспільного інтересу, тому може бути опублікована.
«Головна підстава для оприлюднення – те, що право громадян знати інформацію, яка стосується тепер уже державного банку, про витрачання великої кількості грошей, про потенційні зловживання цими коштами, переважає інтереси захисту цієї інформації», – говорить директор ГО «Центр демократії та верховенства права» Тарас Шевченко.
Журналісти звернулися до Ernst&Young із проханням підтвердити або спростувати справжність документа і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. Але фахівець зі зв'язків з громадськістю Ольга Данченкова, посилаючись на внутрішню політику фірми, відмовилася від коментарів.
Згідно з документом, аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 року ризик неповернення кредитів вимірювався у сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 року цифра збільшилася до понад 139 мільярдів гривень.
Відповідно до документа, «ПриватБанк» провів реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була переведена на понад 30 нових, які стали винні банку понад 110 мільярдів гривень. Для порівняння – це бюджет Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ разом взятий. І що ж це за фірми?
Фірми-боржники: керівників та засновників не знайти
За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів, і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити у «ПриватБанку» і як вони планують розраховуватися.
У Борисполі, що за 35 кілометрів від Києва, зареєстровано одразу три фірми, на яких «висить» майже 9,5 мільярда гривень кредитів. Офіс однієї з них – «Арготрейд Лтд», яка винна понад 4,5 мільярда гривень «ПриватБанку», розташований у будівлі станції техобслуговування та автомийки. Щоправда, наразі там кімнату знімає вже інша компанія – «Болонья компані». І крім двох столів, двох стільців та старого ноутбука там нічого немає.
Інша фірма – «Бізнеспром Інвест», яка винна «ПриватБанку» понад 4,4 мільярда гривень, має офіс за адресою масової реєстрації.
Фірма «Фіто-Пром Еволюшн», яка винна «ПриватБанку» майже півмільярда гривень, також орендує одну кімнату, в якій є лише два столи та декілька стільців.
Фірма «Лекс грант», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4 мільярди гривень, зареєстрована у квартирі звичайного житлового будинку в Києві. Двері журналістам ніхто не відчинив. Сусідка розповіла, що давно нікого не бачила там.
Оскільки журналісти не застали жодного керівника фірми на робочому місці, вони поїхали до одного з них додому. У селищі міського типу Згурівка, що на Київщині, зареєстрований Юрій Понько – засновник та керівник фірми «Тріумф 15», яка має повернути «ПриватБанку» понад 4,3 мільярда гривень. Журналістам «Схем» вдалося поспілкуватися з його матір'ю. Вона розповіла, що він давно живе в Маріуполі.
Схожа ситуація і в інших регіонах. У Львові за адресою заправки «Укрнафти» зареєстровані дві фірми: «Софт-Альянс» та «Айлант Сервіс», які винні «ПриватБанку» понад 7 мільярдів гривень. У Запоріжжі, також на заправці, зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4,5 мільярда гривень. Таку ж суму винна «ПриватБанку» фірма «Прем'єр бізнес брук», яка зареєстрована в Харкові в житловій багатоповерхівці.
Журналістам не вдалося поспілкуватися з жодним засновником чи керівником фірм, на яких «висять» мільярдні борги. За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються. За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників журналісти нікого не застали.
Про що це може свідчити? Дані цих осіб використали без їхнього відома чи вони свідомо зголосилися представляти фірми, які винні мільярди гривень «ПриватБанку»? Чому менеджмент «Привату», збираючи гроші населення, згодом видавав мільярдні кредити маловідомим або новоствореним фірмам? Це робилося за згодою акціонерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова чи вони про це не знали? І чи є тут провина менеджменту?
Журналісти «Схем» звернулися до вже колишніх його акціонерів – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також екс-голови правління банку Олександра Дубілета. Ніхто з них не висловив бажання прокоментувати виданню зазначені факти.
За борги фірм-бульбашок розраховуватимуться звичайні громадяни?
Виходить, що коли банк був приватним, він роздав понад 100 мільярдів гривень фірмам-бульбашкам. А зараз ті винні гроші вже державному «ПриватБанку». І якщо не повернуть, то за них розрахуються звичайні громадяни – платники податків, тому що держава вже влила в установу Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад 100 мільярдів гривень, щоб він не збанкрутував.
«Виникає запитання: хто буде компенсувати державі вартість ОВДП, влитих у капітал «ПриватБанку»? Тому що це гроші платників податків і вони повинні бути компенсовані», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
У Нацбанку кажуть, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти –до 1 липня. «Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «ПриватБанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «ПриватБанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – заявила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.
Олександр Шлапак, який очолив «ПриватБанк» після його націоналізації, від коментарів відмовився, зазначивши: «До оприлюднення результату аудиту та завершення внутрішнього розслідування не вважаю відповідальним щось коментувати».
Чи покарають винних у банкрутстві «ПриватБанку»?
Чому «ПриватБанк» не націоналізували раніше, коли «діра» в балансі була меншою? Економісти вважають, що це має стати предметом окремого розслідування.
«Я впевнений, що фахівці Нацбанку прекрасно знали (тому що весь ринок знав) про бізнес-модель функціонування «ПриватБанку», але чому вони покривали її? Я думаю, що тут окреме розслідування потрібно проводити. Чому в 2015 році не було ухвалено такого рішення, не зрозуміло. Якщо в 2015 році збиток, який мали завдати націоналізація або банкрутство «ПриватБанку», орієнтовно становив би 80 мільярдів гривень, то в результаті він може вирости до 150 мільярдів гривень», – вважає Ерік Найман.
За три роки з банківського ринку України були виведені близько 90 банків. І поки що жоден керівник або власник не є покараним за свідоме доведення своєї установи до банкрутства.
Так само відкрите питання, чи будуть покарані ті, хто довів до банкрутства «ПриватБанк», видаючи мільярдні позики фірмам-бульбашкам. Поки за це розраховуються українські платники податків.