«Сильний президент показує своїй нації, куди ми йдемо», – відзначав у березні цього року в інтерв’ю FaceNews позафракційний народний депутат Володимир Парасюк. Підводячи підсумки 2016-го року під час розмови в кінці грудня, на запитання, куди врешті прямує наша країна, нардеп одразу відповів: «На фабрику «ROSHEN». Парасюк пояснює: «Нас ведуть до того, щоб залатати тріщину, яку зробив Майдан в діючій системі. У цій системі комфортно мати надприбутки і в ручному режимі керувати країною».
Що стосується реальних змін в Україні, то, на думку народного депутата, вона може змінитися у двох випадках – або через персоналії, або через встановлення нових правил та законів, котрі врешті також повинні змінити люди.
Детальніше про те, як необхідно реформувати Верховну Раду, аби вона стала справжнім парламентом, та те, чого Україні вдалося досягнути у 2016 році, в інтерв’ю FaceNews розповів Володимир Парасюк.
За останні відверто непрості для України роки ми звикли постійно говорити про погане, так звані #зради. Однак світ не чорно-білий. Володимире, підсумовуючи 2016 рік, на Вашу думку, що позитивного сталося в Україні?
Електронне декларування – це потужний повномасштабний позитив. Це дуже сильна за своїм змістом перемога. Більше перемог, на жаль, немає. Я дивлюся з точки зору економічної, правоохоронних органів.
У такому випадку є ряд публічних відомств, з яких ми можемо вимагати відповідальності за відсутність позитивних змін. Мова, як мінімум, про Верховну Раду, Кабмін та президента. На кого Ви покладаєте найбільшу відповідальність за відсутність #перемог?
Винні усі, хто сказав, що готовий керувати цією країною після Революції гідності, тобто коаліція, президент і як наслідок – Кабінет міністрів.
Нас ведуть до того, щоб залатати тріщину, яку зробив Майдан в діючій системі
Якщо говорити про Кабінет міністрів, то вперше за багато років у парламенті було вчасно зареєстровано державний бюджет. Незважаючи на те, що Ви відзначали подібну традицію як позитивну, під час голосування за кошторис на 2017 рік вулиці, скасували та позносили пам’ятники». Давайте будемо чесні – ми до цього мали дорости, мала певна кількість людей з цієї країни зникли та певна кількість людей з’явитися. Ми повинні були пройти певний період і усвідомити, ким ми є.