 |
| Місто із "Зоряних воєн" |
Кожен деколи хоче розслабитись і позайматись тим, чим душа бажає. У тому числі й лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман (Paul Krugman). Недавно він знову нагадав світу про себе, опублікувавши статтю на дещо незвичну тему: торгівля з інопланетянами.
Звісно, статті не бракує сарказму. Але, все-ж-таки, якщо людство замислюється над міжпланетними контактами, то мабуть варто подумати і про труднощі, які вони принесуть.
Подорожі на швидкості світла створюють парадоксальні ситуації. За теорією відносності, якщо хтось із Альфа Центаври замовить троянди із вашої компанії на Землі, то ви зможете привезти квіти свіжими, безперечно. Але клієнт, скоріш за все, до того часу помре. Тобто, відстань становить найбільшу проблему в торгівлі між планетами. Ми вже й на Землі зрозуміли, що передача електромагнітних повідомлень набагато швидша і простіша, ніж матеріальних предметів.
Як це не сумно, в міжгалактичній торгівлі вигідно використовувати односторонній транспорт, а не маршрути «туди-назад». До того ж, який-небудь Зоряний арбітраж (або Міжрасове бюро чесної конкуренції) встановить однакові процентні ставки у місцях Космосу, що знаходяться в одній інерційній системі відліку. При цьому зірки неподалік від Землі рухаються зі швидкістю 10-40 км/с, що дуже багато за нашими мірками… Та й коефіцієнт релятивістського сповільнення часу у такому випадку буде дуже малим, тобто, з міжпланетними кредитами буде дуже важко.
Можливо це чи ні, але Калеб Шарф (Caleb Scharf) із Колумбійського університету задався більш нагальним запитанням. Чим же ми зможемо торгувати із представниками інопланетних рас?
Не зважаючи на стереотипи в іграх та кіно, важко уявити, що кого-небудь (або що-небудь) в Космосі зацікавлять наші природні ресурси – мінерали, руди, вода, вугілля, гелій… Та що завгодно. Ці матеріали утворюються по всьому Всесвіту у процесі ядерного синтезу і спалахів наднових зірок. Невідомо, чому земна сировина могла б зацікавити інопланетних бізнесменів, якщо: 1) скоріш за все, вона вже є десь у їхній системі/галактиці; 2) її можна знайти на незайнятих територіях і добувати безкоштовно.
Непоганим товаром стануть «вітчизняні» ресурси. Перш за все, біологічні. За мільярд років еволюції і природного відбору на нашій планеті виникла неймовірна кількість різноманітних форм життя, кожна з яких неповторна. До того ж, субстанції біологічного походження можуть бути для когось корисними: медові соти, наприклад, або мушлі. Ми й самі знаходимо їм застосування. На думку Шарфа, навіть якщо інопланетні гості досягнуть ідеальної майстерності в генній інженерії, вони не зрівняються з природою. Уявіть, як буде радіти маленький інопланетянин кролику чи метелику.
Щоправда, і людині він буде радіти.
Другий вид товару – технології і мистецтво. У компаній Intel Interstellar чи Google Galactic хороші шанси завоювати ринок. Хтозна, що вони зможуть вигадати у майбутньому. Може, інтелектуальні парфуми?
З творами мистецтва ситуація також цікава: якийсь інопланетний гість захопиться творами Пікасо, інший, скажімо, Караваджо.
 |
| Пабло Пікасо. Герніка |
І нарешті, товар, який не потребує матеріального перевезення – наші ідеї. Програми, математичні формули, теорії, музика, фото, література (ну хто б не купив збірник Шекспіра клінгонською мовою?).
Але є одне але. Поки ми не перейшли у «цифрову еру», наші численні ідеї, як і безцінна правдива й вигадана інформація про наш вид, транслювалась прямісінько у Космос. Імовірно, спеціально навчені інопланетяни спостерігали за всіма нашими телепередачами та радіошоу, і не пропустили жодного слова навіть у серіалах для підлітків.
Що ж робити, якщо ми передали користувачам стільки потенційних товарів безкоштовно? Зрештою, нічого страшного: завжди можна сказати, що це бізнес у стилі freemium, і ми стягнемо з них гроші, коли «апгрейднемо» наш товар. А Пол Кругман вже підкаже, як це краще зробити.
За матеріалами: Scientific American